Alloise: «Мене надихають дива – їх так багато»

Alloise

Українська співачка Alloise відома далеко за межами нашої країни: її оригінальні треки та численні ремікси можна почути в ефірах європейських радіостанцій і знайти у плейлистах меломанів з усього світу.
Співачка розпочала музичну кар’єру у 2006 році як авторка і виконавиця пісень гурту Gorchitza. Тоді Alloise разом із колегами здійснила справжню революцію в українській музиці завдяки унікальному звучанню авторських пісень та чарівливому тембру її голосу. У 2012-му році, після виходу зі складу гурту Gorchitza, Alloise презентувала сольну композицію Love Me Or Leave Me й отримала нагороду як найкраща українська виконавиця за версією MTV АМА.
Alloise – не тільки сценічне ім’я співачки, а й назва гурту.

– Чому ви обрали собі саме таке сценічне ім’я?
– Я обрала ім’я на честь чеського письменника Алоїса Їрасека. Я завжди любила читати, тому дуже поважаю людей, народжених із місією письменника. Я вважаю, що десь глибоко у моєму серці теж живе письменник.

– Чиї пісні ви співали у дитинстві?
– У дитинстві я разом із батьками співала у полтавському народному хорі партію альта. Я дуже любила і люблю український фольклор, особливо веснянки.

– Якою ви були школяркою? Які були ваші улюблені предмети у школі?
– Я була дуже тихою, скромною, старанною школяркою і настільки інакшою, що деякі однокласники досі не можуть повірити, що та сама Алла Московка – це і є смілива, сильна і часом провокаційна Alloise. Зі шкільної програми мені подобалася, звичайно, література, інформатика та англійська мова. Усі ці знання стали чудовою базою для подальшого розвитку моєї музичної кар’єри, за що я дуже вдячна своїм талановитим учителям та батькам, котрі завжди намагалися дати мені найкращу освіту і зробили для цього дуже багато.

– Які виконавці нині у вашому плейлисті?
– Я завжди слухаю дуже багато різної музики, оскільки частиною моєї роботи є також моє улюблене хобі ді-джея.

– Хто вигадує сюжети ваших кліпів?
– У моїх кліпів були абсолютно різні режисери, тому різні люди вигадували до них сюжети. Зараз узагалі такий період, що мені подобається безсюжетна музика та безсюжетні кліпи. Тому що, коли ідеш за імпульсом душі – ніколи не знаєш, як далеко помандруєш і що з цього вийде.

– Що дала вам робота у театрі?
– Я відчуваю, що робота у театрі зробила із просто співачки і композитора справжнього артиста, котрим я завжди хотіла бути. Для мене артист – це людина, яка працює душею. Все пропускає через любов. Про це легко говорити, але досягнути цього не так легко. Я дуже вдячна людям, які залучили мене до цієї діяльності, – художнику і письменнику Лесю Подерв’янському та українсько-німецькому режисеру Андрію Крітенку.

– Ваша пісня Before The Dawn потрапила до офіційного саундтреку американського фільму You Сап Call Me Eve. Розкажіть, як це трапилося.
– Before the Dawn – це пісня, випущена на українському лейблі, який тоді займався промо моєї музики. Саме вони запропонували її голлівудському режисеру. Подальшої долі цього саундтреку я не знаю, бо не дивлюся фільми. Я читаю книжки. Так було завжди, і я багато разів бачила, як люди реагують на цей факт величезними круглими очима: «Я-Я-Я-ЯК? Ти не дивишся кіно?» Так, a я не дивлюся кіно. Життя – це найкраще кіно. А я – найкращий його режисер і сценарист.

– Розкажіть про свій досвід участі у концерті «Ідентифікація». Ви самі обирали вірш для пісні? Якщо так, то чому обрали саме Бориса Олійника?
– Тепер можу відкрити таємницю: Борис Олійник – мій далекий родич. І мій земляк. Ми народилися у Новосанжарському районі Полтавської області. Я цим дуже пишаюся. Та навіть якби це було не так, моє захоплення його поезією було б настільки ж палким. Його інтимна лірика – це вірші божественної краси. Один із них я й запропонувала організаторам проекту «Ідентифікація». Точніше, я сказала їм – почитайте цей неймовірний вірш. Невже без нього обійдеться світ? І світ без нього не обійшовся. Тепер на вірш Бориса Ілліча «Музика» є пісня «LIKEМУЗИКА» у нашій з електронним продюсером DANIELYAN інтерпретації.

– Яка ваша улюблена книжка? Чим саме вона вам запам’яталася?
– Моя улюблена книжка – «Тореадори з Васюківки» українського письменника Всеволода Нестайка. Це добра історія про дружбу і любов.

– Що вас надихає?
– Мене надихає любов і той безкрайній світ, який існує в моїй свідомості, а також у навколишньому житті. Мене надихають дива – їх так багато.

– Що б ви могли порадити музикантам-початківцям?
– Вірте у себе. У вас немає права здаватися. На кожну нестерпну рану у душі Всесвіт уже приготував еліксир, який вилікує. Кожен біль, наче завдяки якійсь алхімії, перетвориться на багатство і радість. Будьте сильними, ідіть за любов’ю. Навіть коли буде здаватися, що вона веде зовсім не туди – насправді це і є ваш єдиний, унікальний, справжній шлях. Перевірено.

Передплата онлайн
FacebookTwitterPinterest