Армія, ремонт місцевих доріг та реформа екстреної медицини: що підготував українцям держбюджет-2019

держбюджет-2019
Армія, ремонт місцевих доріг та реформа екстреної медицини: що підготував українцям держбюджет-2019

Урядовий законопроект про державний бюджет на 2019 рік № 9000 зареєстрували у Верховній Раді у суботу, 15 вересня. Його публічно представив на засіданні Кабміну Прем’єр Володимир Гройсман.
У презентації проект названий «Бюджет розбудови країни», і судячи з назви, економічна ситуація в Україні, на думку уряду, у наступному році мала б поліпшуватися.

Зростання ВВП – 3 %
Такий же показник зростання економіки було закладено у бюджеті на 2018 рік, і, за словами Прем’єр-міністра України, він виявився перевиконаним. За підсумками II кварталу зростання ВВП становило 3,6 %. Проте план на наступний рік вирішили не збільшувати, хоча допускають, що він також буде перевиконаним. А ось на наступні роки – на середньострокову перспективу – уряд Володимира Гройсмана пророкує зростання ВВП на 5-7 %.

Інфляція – 7,4 %
У бюджеті на поточний рік передбачено, що до кінця грудня інфляція сповільниться до 9,9 % (рівень подорожчання основних груп товарів і послуг за 12 місяців). Нагадаємо, до грудня 2017-го річна інфляція становила 13,7 %. Поки – із початку поточного року по кінець серпня – інфляція становить 3,6 %. А якщо порівнювати з серпнем 2017 р. по серпень 2018-го – 9 %. Восени інфляція традиційно прискорюється.

Зовнішній борг – 52,2 %
На думку економістів, співвідношення зовнішнього боргу і ВВП – дуже важливий показник, оскільки саме він, а не сам розмір боргу, дає уявлення про те, наскільки важким (або навпаки) є боргове навантаження на бюджет тієї чи іншої країни. «Критичною точкою» вважається показник у 60 %, тобто, якщо державний борг країни вище – це ризик для її фінансової стабільності та економіки.
Як заявив на презентації держбюджету прем’єр, стратегією уряду, закладеної у держбюджет на 2019 рік, є зменшення держборгу по відношенню до ВВП. При цьому у презентації держбюджету-2019 значилося, що у поточному році співвідношення боргу до ВВП знизиться до безпечних 60 %, у наступному році воно становитиме 52,2 %, а в 2020-му – 49 %.
Якщо за підсумками 2018 року ВВП дійсно виросте, припустимо, на 3,5 %, його номінальний розмір складе близько 3,1 трлн грн. Державний і гарантований державою борг, за останніми даними Мінфіну (на кінець липня) становить 2 трлн 25 млрд грн. Тобто, на сьогодні співвідношення боргу до ВВП – близько 65 %, тобто, ще вище критичної позначки. І нехай до кінця року Україна виплатить належні суми за борговими зобов’язаннями, зменшивши свій борг, проте, якщо МВФ і Євросоюз виділить Україні програму кредитування, сума боргу знову зросте. Чи вдасться на кінець року зменшити показник до 60 % – точно стане відомо не раніше весни 2019 року, коли підведе підсумки Укрстат.
Нагадаємо, що загальна сума зовнішнього боргу України, з урахуванням боргів підприємств і організацій, дорівнює 113 млрд доларів у поточних цінах, і співвідношення з ВВП становить близько 106 %.

Доходи – 1 трлн 292 млрд грн
У наступному році доходи зведеного бюджету (з урахуванням місцевих бюджетів) мають зрости на 130 млрд грн і скласти майже 1,3 млрд грн, говориться у презентації. Основні джерела наповнення бюджету у презентації не були названі. Зате говорилося про те, на що буде витрачено ця рекордна для України сума.

Армія – пріоритет № 1
На підвищення обороноздатності й оборону країни у 2019 році планується виділити 209,5 млрд грн. Це на 31,5 млрд грн більше, ніж у поточному році. Більше половини всіх витрат – 108,3 млрд – піде на зарплати військовим. За словами прем’єра, мінімальна зарплата військовослужбовця у 2019 році становитиме не менше 10 тис. грн. Інших воєнізованих служб (поліції, «надзвичайників» та ін.) – не менше 9 тис. грн.

На енергонезалежність та енергоефективність – понад 6 млрд грн
Понад 2,3 млрд грн у наступному році з бюджету планують виділити на модернізацію українських шахт. 713 млн грн – на реконструкцію гідроелектростанцій.

1,6 млрд грн закладається у бюджеті на роботу Фонду енергоефективності, який, нагадаємо, буде видавати кредити на роботи, пов’язані зі зниженням споживання енергії й економією тепла. Ще 400 млн грн закладається виключно на «теплі кредити».

У дороги «закопають» 56 млрд грн
Прем’єр назвав дороги «судинами української економіки». І в наступному році в Україні планують нарешті почати оновлювати «судини», що зв’язують районні центри між собою і з облцентром. На розвиток цих доріг місцевого значення хочуть витратити 17,7 млрд грн – майже третину всіх «дорожніх» грошей.
У бюджеті поточного року на будівництво і ремонт доріг було передбачено близько 47 млрд грн, із них 11 млрд – на дороги місцевого значення.
Більше 2,5 млрд у проекті бюджету-2019 закладено на підвищення безпеки на дорогах: розмітку, дорожні знаки, пішохідні переходи і т. п.

Мінімалка і пенсії зростуть
Розмір мінімальної зарплати Кабмін пропонує підвищити з 1 січня 2019 року до 4172 грн. Сьогодні вона становить 3723 грн. Збільшити «мінімалку» до 4000-4200 мали намір ще влітку або восени 2018 року. Але в бюджеті не вистачило ресурсів.
У 2019 р. також будуть проіндексовані пенсії. Їх обіцяють підвищувати одночасно з прожитковим мінімумом.

Що отримають «соціальні» міністерства
На освіту в 2019 році планується виділити 242 млрд грн – на 27,8 млрд грн більше, ніж у поточному році. Охорона здоров’я отримає 92,3 млрд грн – на 9,5 млрд більше. Збільшення витрат, таким чином, становить близько 11 %. З яких, нагадаємо, 7,4 % «з’їсть» інфляція.
Основним проектом 2019 року в області охорони здоров’я Кабмін називає реформу екстреної медичної допомоги. Із держбюджету на неї буде виділено 1 млрд грн, ще стільки ж, за розрахунками уряду, сумарно виділять місцеві бюджети. За словами прем’єра, реалізація проекту почнеться у 5-6 «пілотних» областях, де на виділені на реформу гроші проведуть навчання персоналу, поліпшать матеріальне забезпечення служб екстреної медичної допомоги та підвищать зарплату лікарям.
Ще однією важливою новацією у галузі медицини стане повернення безкоштовних аналізів. Як заявив Володимир Гройсман, безкоштовними аналізи стануть для тих, хто буде мати направлення від лікаря первинної ланки медицини. На компенсацію вартості аналізів у держбюджеті хочуть закласти 2 млрд грн.

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *