Бабуся у хустині

Бабуся у хустині

«Відходять» вже бабусі в хустинах.
Надходять – в джинсах, куртках і беретах.
Лиш в спогадах, на фото і у снах
Ми бачим їх у вишитих ґорсетах.

Тримали їхні руки макогін.
Гонили ним в макітрі, як в манежі.
Місили тісто в діжі, терли хрін,
Хати білили і копали межі.

Качали воду з студні надцять раз.
І льон під сонцем в полі брали.
Уже «ідуть» бабусі ті від нас.
Вони й не жили. Тільки – гарували.

Вони й не знали слова «манікюр»
Та в баліях «приймали» свої «ванни».
І в перукарнях не «хімічили» фризур,
І було серед них – чимало гарних.

Чесалися гладенько у косу,
Яку в хустині вузликом ховали.
Замість лосьйонів – вранішню росу
Збирали хутко і лице вмивали.

Мені сьогодні ще всміхнулася така,
Ота, що вже прожила свою долю…
В хустині, сива… Зачіска – гладка…
А в мене серце стиснулось від болю…

Мирослава Сидор

«Погляд часу» №51-2019

FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *