Батькові

Батько з дочкою
Я так чекала, тату,
Попри усе чекала.
Надія хоч маленька
В душі не помирала.

Чекала, що подзвониш
До пізньої години.
Та я для тебе вийшла
Зі статусу дитини.

Чекала, що спитаєш,
Як в світі я живу.
Хоча свої проблеми
Давно розв’язую.

Хоч видаюся сильна,
Слабкою все ж буваю.
Поплакати в обіймах
Я щастя теж не маю.

З дитинства не відчула
Любові та підтримки.
Лиш тільки пам’ятаю
Гірку життя сторінку.

Цей день, коли зродилась,
Ти теж не пригадаєш.
Коли мені погано –
Ти з того втіху маєш.

На все тримай надію,
Бо часто так буває,
Що доля нас місцями
Візьме – і поміняє.

І ти захочеш старість
Свою теплом зігріти,
Та чи тоді ще буде
Хоч іскорка тепліти?

Дочка

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterest