Чим небезпечна вседозволеність при вихованні дітей

У сучасному світі методи виховання дітей дуже змінились: якщо колись відшльопати дитину, або поставити її в куток – було нормою, зараз за це до вас може приїхати служба захисту дітей. Але це не означає, що дітям потрібно у всьому потакати, адже вседозволеність може вилізти боком і дитині, і батькам.

Вседозволеність при вихованні дітей

Деякі батьки у своїй безмежній любові до дітей забувають про існування слова «ні», потураючи дитячим примхам, не розуміючи, що цим псують характер, а відтак і майбутнє свого чада. Слово «ні» допомагає дитині зрозуміти, що в житті на нас чекає багато труднощів і перешкод, а не суцільне задоволення. Саме перешкоди гартують наш дух, додають йому сили для подолання труднощів. Діти, які знають, що завжди можуть отримати те, чого їм заманеться, не почують відмови на будь-яке прохання, імовірно «отримають в подарунок» ще й такі риси характеру, як мінливість, примхливість, дратівливість.

«Дитина, яка з малих років не звикла до жодних відмов, стане в майбутньому великим деспотом» (Р. Різітелі, психолог)

Авторитетні психологи і педіатри стверджують в один голос: дитина, яка звикла дотримуватися певних правил, знає, що не всього у цьому житті можна добитися словом «хочу», має більше шансів стати людиною, яка буде здатна долати життєві труднощі, не зламається при першій же невдачі.

Проте чомусь існує стереотип, що сказати «ні» – це образити, обділити, насварити. Навчіться говорити «ні» спокійно і лагідно, без роздратування і крику, як би це «неприродно» вам не здавалось. Адже ви знаєте, що забороняєте не зі злості, це не є проявом поганого настрою, а робите це свідомо. Кожне «ні» має бути обґрунтованим, висловленим у зрозумілій для дитини формі. Якщо ви кажете «ні» необґрунтовано («Бо я так сказав(ла)!», «Ні» і крапка!»), то навчаєте не послуху, а деспотизму, чините насилля. Дитина має право розуміти, чому їй заборонено щось робити, щось мати і т. п. Тільки за такої умови формується усвідомлення, дитина розвивається.

Часто можна почути від батьків фразу «Хочемо, щоб нашій дитині нічого не бракувало, щоби мала все, у цьому і є сенс нашого життя». Так, це благородна мета, але пам’ятайте: коли дамо своїй дитині все, чого вона тільки може забажати, то це може наштовхнути її на неправильне розуміння життя (ніби метою його є розваги і задоволення власних потреб). «У мене все є, а отже мені нічого не потрібно», – це друга сторона медалі. Відсутність прагнень, бажань, відсутність мрії стає причиною ліні, апатії, пасивності. Чи цього ми прагнемо?

 «Уют» №38-16.09.2021

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *