Дитину вкусила собака
Мою дитину у дворі вкусила собака, сину було потрібне лікування. Чи я маю право звернутися до суду, і якщо так, то які санкції будуть застосовані до господаря собаки?
Лідія М., по-email
З юридичної точки зору, сам факт того, що собака вкусила дитину, свідчить про порушення правил утримання домашніх тварин. Вигул собаки без повідка і намордника суперечить законодавчим актам.
Якщо людину вкусила собака, вона можете звернутися до суду для відшкодування матеріального й морального збитку. Власника собаки зобов’яжуть компенсувати кошти, витрачені на лікування, і відшкодувати збиток за тимчасову втрату працездатності.
Розглянемо поетапно алгоритм дій у даній ситуації:
У першу чергу викликайте поліцію, працівники правоохоронних органів складуть протокол про нанесення тілесних ушкоджень і встановлять наявність або відсутність злого умислу у власника тварини. Протокол також можуть скласти представники міськвиконкомів, добровільні помічники міліції. Бажана наявність показань свідків, які підтверджують, що укус зробила собака конкретного власника.
Відразу ж звертайтеся до терапевта й хірурга в поліклініку. Там проведуть обстеження і направлять на профілактику або лікування від сказу. Ретельно зберігайте всі направлення і квитанції витрат на медикаменти.
Для підтвердження моральної шкоди зверніться до психотерапевта. У його компетенції направити постраждалого на санаторне лікування, а його вартість і послужить мотивацією для компенсації моральної шкоди.
Більш радикальним кроком є звернення до комунальної служби міста із заявою про укус. Таку собаку за міськими правилами, наприклад у Києві, повинні приспати, а господаря оштрафувати за вигул тварини без намордника.
Якщо все ж було прийнято рішення звернутися до суду, прикладіть до позовної заяви копії квитанцій і протоколів. При розгляді справи суддя зазвичай керується ст.154 «Порушення правил утримання собак, котів і хижих тварин» Закону України. Представлені докази провини власника служитимуть підставою для прийняття покарання, передбаченого цією статтею.
