Догляд за ожиною

Уже 25 років зростає у мене на ділянці ожина з гострими шипами. Як вчепляться вони, подібно рибальським гачкам, ні за що не відірвати. Але ж яка смачна ця ожина, слів немає. І доглядати за нею я навчився без проблем.

По довжині всієї низки з ягідними кущами, з двох сторін від них, вбив у землю півдюймові труби (різної висоти – від 1 до 2 м, взяв ті, що були під рукою) на відстані 3 м один від одного.

Натягнув між ними три ряди товстої мотузки: один ряд на висоті 30-40 см, другий – 50-60 см, третій – на висоті 1 м 20 см. І вийшла з двох сторін грядки шпалера (див. мал.).

А на мотузки навісив петельки, нарізані зі старих капронових колготок дружини.

Робив їх так: складав стрічку навпіл, кінці перехрещував і в утворену петельку обидва кінці протягував.

Такі петлі служать довго, легко пересуваються, і до них я прив’язую гілочки ожини, що підростають. Ягід буває багато, коли відплодоносили гілки – зрізаю секатором восени чи навесні. І видаляю їх не відразу під корінь, а шматочками завдовжки по 10-20 см. Обрізки нікуди потім не відношу, залишаю тут же, як мульчу.

Якщо зрізати всю гілку під корінь, вона може поламати молоді пагони, та й сам увесь поколюся. А секатором я колючок навіть не торкаюся – тільки шматочки падають.

Ягоди збирати з ожини в такому загінчики з мотузок дуже зручно: усі батоги добре видно, бо вони прив’язані до товстих мотузок. Особливо швидко збирає урожай дочка. Восени чи навесні закидаю в середину куща курячий послід або кінський гній. Мінеральні добрива не використовую.

Ті гілочки, що виростають дуже високими, підстригаю секатором, вони розгалужуються, і на них теж ростуть ягоди. Їмо їх свіжими, робимо компот, прокручуємо в блендері з цукром – тоді всі вітаміни цілі.

Олег Ревчук

«Уют» №37-8.09.2022