Герої сучасності
«Люблю тебе, український солдате! Дуже-дуже люблю!» – як мантру повторювала маленька дівчинка, міцніше притискаючись до визволителя.
«Сьогодні, виносячи маленьку дівчинку на руках із зони ведення бойових дій, почув слова, від яких просто ком у горлі і серце різко стиснуло в грудях. Маленька дівчинка, крізь сльози на фоні пострілів, вибухів, втискуючись у мене своїми маленькими ручками, повторювала як мантру: «Люблю тебе, український солдате! Дуже-дуже сильно люблю!».
Я біжу з нею на руках, забувши навіть про поранення ноги в 2014-му, а вона плаче й повторює, плаче й повторює…
Ось чому ми виграємо цю війну! Навіть додати нічого».
Це – допис українського захисника у соцмережі, який врятував дівчинку з-під обстрілів. Його слова розчулили серця не однієї тисячі людей. Хто ж цей відважний воїн? Його історію розповів Український ветеранський фонд.
Військового звати Євген Ісаєв. Російське вторгнення в 2014 році він зустрів у складі Збройних Сил України. 11 липня 2014 року табір українських військових був обстріляний із боку росії реактивними системами залпового вогню «Град». Потрапив під обстріли і Євген Ісаєв. Хлопець отримав важке поранення, йому ампутували стопу. Та після лікування і реабілітації він продовжив захищати Україну й служити в українському війську.
Восени 2021 року Євген звільнився з лав Збройних Сил України. У цивільному житті знайшов себе у ветеранському середовищі. У травні 2022-го захисник планував представляти Україну на ветеранському веломарафоні у Лондоні. Та з початком повномасштабного вторгнення росії знову взяв до рук зброю і став на захист України.
Євген Ісаєв – один із новітніх українських героїв. Він врятував життя маленької дівчинки і рятує всю Україну від російського ворога. Дякуємо йому і тисячам інших, які наближають нашу Перемогу!
Віталій Скакун: ціною власного життя підірвав міст
Йому було 25. Уже після першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну сколихнула звістка про героїзм цього молодого хлопця.
Окремий батальйон 35-ї окремої бригади морської піхоти, де він ніс службу в інженерно-саперному відділенні, був одним із перших, хто зустрів ворога на Кримському перешийку. Щоб зупинити просування танкової колони рф, було прийнято рішення про підрив Генічеського автомобільного мосту.
Виконати це завдання зголосився сапер Віталій Скакун. Міст він замінував, але відійти звідти не встиг. За словами побратимів, Віталій вийшов на зв’язок і повідомив, що підриває міст, після чого відразу пролунав вибух. Його героїчний вчинок значно уповільнив просування ворога, що дало змогу підрозділу передислокуватися та організувати оборону, зазначалося в повідомленні Генштабу ЗСУ.
Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України саперу, матросу Віталію Скакуну (посмертно) – за визначну особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
У Віталія, котрий родом із Бережан на Тернопільщині, де його й поховали з усіма почестями, залишилися мама, бабуся і сестра.
«Коли вчора ми прокинулися від сирени у Львові, Вікторія перелякалася і почала панікувати… але ми її заспокоїли і сказали, що наша армія сильна, що ЗСУ захистять нас і все буде добре. На що донечка запитала: «Збройні Сили – це мій дядько Віталік?».
І я кивнула головою: «Так, він і ще сотні інших». І відразу тобі написала, але ти мовчав, ти захищав нас…» – написала у фейсбуці сестра Героя Наталія Мельник за кілька днів після втрати брата.
Сергій Чижиков: зі старою «іглою» проти російського винищувача
Ще один герой із перших днів російсько-української війни – у минулому військовий, капітан, а в останні роки – менеджер «Укрпошти» Сергій Чижиков. Прославився чоловік тим, що збив російський літак, який бомбардував Чернігів. Було це 4 березня.
А поцілив він у новий винищувач окупантів Су-35 вартістю до 65 млн доларів за допомогою ПЗРК «Ігла-1».
– Літак, який я збив, був першим збитим над Черніговом, – розповів захисник. – Ти можеш день-два дивитися в небо, чекати, а потім це все відбувається за 10 секунд. Я побачив літак, запустив ракету. Після її старту багато диму, тому потрапляння я не побачив. Лише з місця, де він упав, підіймався чорний дим. Потім мені підтвердили, що я вцілив. У той момент було стільки адреналіну, що його можна було відрами носити, аж підстрибував. Ми спрацювали добре, за два дні збили три літаки окупанта.
Інформація, яка попервах з’являлася в ЗМІ, про те, що не хто інший, як листоноша, збив літак, не зовсім відповідала дійсності. Свою долю з військовою службою Сергій, котрий і народився в сім’ї військового, пов’язав ще замолоду, закінчивши Полтавське ракетно-зенітне училище.
Служив в армії, а в 1993 році звільнився. Згодом отримав другу вищу освіту – менеджера – і 20 років працював у банківській сфері.
Коли ж у 2014 році була перша хвиля мобілізації, чоловік одразу пішов у першу танкову бригаду. Відновлював техніку, навчав людей і чергував на півночі країни. У 2015 році демобілізувався. Після чого відразу потрапив на роботі під скорочення. Наступним місцем роботи стала «Укрпошта», де якраз набирали команду, пригадує захисник.
І запевняє: «Я знаю, що ми переможемо, тому що народ так само піднявся, як і в 2014 році… Народ і армія єдині, нас не переможуть. Питання лише часу. Наскільки швидко це відбудеться, залежить не лише від нас, а й від міжнародної спільноти: як нам будуть допомагати зі зброєю, наскільки швидко впаде росія».
НИЗЬКИЙ УКЛІН НАШИМ ГЕРОЯМ!
«Погляд часу» №21-19.05.2022
