Карантин у кожного в голові «свій»

Що змінилося в нашому житті, якщо не назавжди, то дуже надовго.

Життя на карантині
Робота: «удаленка» надовго

Ринок праці відноситься до тих сфер нашого життя, які коронавірус різко розділив на «до» і «після».

Ще навесні експерти прогнозували, що після закінчення карантину близько третини тих, хто у період самоізоляції працював по «удаленке», залишаться працювати дистанційно назавжди. І сьогодні це підтверджується.

Недавнє дослідження підтвердило: більшість українців справді не надто зраділи перспективі повернутися в офіси. Відповідаючи на питання, наскільки просто їм повернутися до звичного робочого формату, менше третини респондентів зазначили, що сумують за робочою атмосферою, а 15 % повідомили, що в офісі їм працюється краще. Більшість же – 53 % – ніяк не ввійдуть у докарантинний режим. Кожен п’ятий зазначив, що вдома він працює набагато продуктивніше, ще стільки ж зізналися, що їм шкода витрачати час на дорогу до роботи і назад. А 13 % повідомили, що не хочуть повертатися на роботу, оскільки бояться підхопити вірус.

Гроші: усе менше і менше

Карантин якось дивно вплинув на психологічний стан наших співгромадян. Багато хто не хоче визнавати, що ми вже живемо в іншій реальності, що треба бути гнучкішим, що «як раніше» уже не буде. У пошуках причин такої поведінки пригадався жарт про три стадії «немає грошей»: «немає грошей», «зовсім немає грошей» і «прийшов час міняти долари». Але, можливо, всупереч похмурим оцінками матеріального становища українців, час «міняти долари» ще не настав.

Як ідуть справи з обміном доларів достеменно невідомо, а ось недавнє дослідження показало: кожному восьмому українцю не вистачає грошей навіть на їжу. Якщо говорити про вікові категорії, то гірше всіх живуть літні українці. Про те, що їм не вистачає коштів навіть на харчування, розповіли 19 % українців у віці 60-69 років і більше чверті українців у віці старше 70 років.

Раніше основними проблемами країни українці називали низький рівень життя і безробіття. Причому в списку головних проблем незадоволеність рівнем життя значно відірвалася від інших неприємностей: на перше місце її поставили 95 % опитаних.

Прогнози експертів не дають надій на світле майбутнє, принаймі, у найближчій перспективі. У МВФ попередили, що Україна оговтається від кризи не раніше 2024-го.

Утім, для українців у цьому великої новини немає: три чверті наших співгромадян оцінюють економічне становище країни, як погане.

Соціум: боязнь заразитися

З огляду на вищесказане, можна прогнозувати, що повернення до докризової реальності буде нешвидким. Тим більше, що, як показало дослідження, більшість українців до колишнього життя повертатися не готові.

У ході опитування з’ясувалося, що, наприклад, більше половини наших співгромадян (56 %) протягом наступного місяця після скасування карантину не готові відвідувати масові заходи – ні великі, ні малі.

Це ж дослідження з’ясувало, які заходи індивідуальної безпеки в умовах пандемії коронавірусу дотримуються українці: носять маски (90 %), більш часто і ретельно миють руки (76 %), дотримуються соціальної дистанції (59 %), дезінфікують поверхні (54 %), провітрюють приміщення (52 %), уникають скупчень людей (49 %), не виходять із дому без необхідності (48 %), не користуються громадським транспортом (42 %), рідше звичайного відвідують продуктові магазини (40 %).

Й українські, і зарубіжні психологи констатують: карантин іде, фобія залишається. Психологи пояснюють: коронафобія – це новий нав’язливий страх, що виник на фоні пандемії COVID-19. Невидимість даної загрози позбавляє людей віри у свою невразливість, що, у свою чергу, посилює тривожність. Звідси – головний біль, погіршення настрою, зниження працездатності, відчуття відчаю та інші не найприємніші наслідки.

У той же час карантин у кожного в голові «свій»: у той час як одні страждають від коронафобії, інші поводяться так, немов ніякого вірусу і не було.

Емоції: знижуються і тривога, й оптимізм

Не менш цікаві результати дослідження емоцій українців під впливом COVID-19. Аналізуючи дані за березень-червень 2020-го, автори дослідження прийшли до висновку, що емоції, які переживали українці, змінювалися досить динамічно.

Експерти компанії розглянули топ-6 найбільш згадуваних емоцій і відчуттів: надія, тривога, оптимізм, розчарування, страх і розгубленість і з’ясували, що найменш динамічно в період карантину змінювався оптимізм: якщо в кінці березня був зафіксований рівень у 22 %, то в червні ми маємо 20 % оптимістичних настроїв.

А найбільш динамічно змінювалася тривога: з початку карантину відчуття тривоги знизилося на 21 п.п., причому найбільш різке падіння рівня тривоги було зафіксоване в першій хвилі після ослаблення карантину: з 31 % до 17 %.

Також експерти ретельно відстежували динаміку страху, який, на щастя, увесь час знижувався: якщо на початку карантину про страх говорили 20 % українців, то в червні – 8 %.

Крім того, результати дослідження показали, що жінки практично у два рази тривожніше, ніж чоловіки (21 % і 12 % відповідно), але при цьому частіше відчувають надію в порівнянні з чоловіками (31 % і 23 %). Якщо говорити про вікові відмінності, то розчарування частіше відчувають вікові категорії 18-29 і 30-49 років. При цьому групі 50+ найменш властиві як розчарування, так і відчуття розгубленості.

Подорожі: в постійній «боєготовності»

Звичайно, ми можемо ігнорувати будь-які рекомендації і вести себе, як ні в чому не бувало: стягувати маску під підборіддя у транспорті і в магазинах, ігнорувати часте миття рук і в односторонньому порядку намагатися скорочувати соціальну дистанцію, наступаючи на п’яти тому, хто стоїть у черзі перед нами. Але є сфера, де відійти від правил, швидше за все, не вийде, і ця сфера – туризм.

Про те, що світовий туризм ніколи не повернеться до колишнього рівня, заявив глава Airbnb Inc Брайан Ческі. За його словами, у майбутньому туристи будуть триматися ближче до дому, а якщо говорити про найпопулярніші місця для відпочинку, то ними стануть національні парки.

А знаючі люди в ситуації, що склалася, радять розслабитися, відпустити ситуацію і планувати подорожі по Україні.

Наталія Мічковська 

«Погляд часу» №30-23.07.2020

Передплата онлайн
FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *