Казка про черепаху Непоспiшаку

Казка про черепаху Непоспiшаку
Казка про черепаху Непоспiшаку

За Михайлом Пляцковським

Було це давно. Але не дуже. Дехто й досі пам’ятає цю дивну пригоду. Під час великої бурі з черепахою, котру звали Непоспішака, сталася біда. А винуватцем усьому став Холодний Північний Вітрюган. Він так сильно та несподівано подув, що черепаха перевернулась на спину.

Холодний Північний Вітрюган полетів собі геть, а черепаха так і залишилася перевернутою. І ніхто не міг зарадити їй біді. Ще б пак! Адже була Непоспішака просто велетенською. Її панцир важив аж п’ятсот кілограмів, а може, й цілісіньку тисячу – хто зна!

Звірі втішали черепаху як могли. Але перевернути її назад сили ні у кого не вистачало. Тоді ще ніхто навіть не здогадувався, що станеться далі. А почалося усе з дрібнички. Черепасі Непоспішаці почали снитися перевернуті сни.

У цих снах дощі падали з землі на небо. Річки бігли назад. І кораблі плили у зворотному напрямку.

Та й удень черепаха Непоспішака також усе бачила та чула у перевернутому вигляді. І навіть ноти у пісеньках, котрі вона полюбляла мугикати, переверталися так, що усі знайомі мелодії перетворювались на неприємні звуки.

Черепаха поспіхом перевертала усі слова і навіть цілі речення. А тому, хто не знав про це, здавалося, що Непоспішака розмовляє якоюсь невідомою іноземною мовою. Вона казала: «Тівирп!», що означало: «Привіт!». Черепаха запитувала: «Иварпскя?», а треба було розуміти: «Як справи?».

Спочатку черепаху Непоспішаку усі погано розуміли. А потім почали звикати. Носоріг відгукувався, коли його називали «Гіросон». Крокодил відповідав, якщо його кликали «Лидокорк». А жаба страшенно пишалась, якщо до неї звертались «Абаж, тівирп!». Погодьтеся, «Жаба, привіт!» звучить не так мелодійно.

Звірям настільки сподобалося перевертати слова, що вони ледь не перевернули навиворіт усю свою мову!

Та й не лише звірі, а навіть хлопчаки бігали і кричали: «Ару! Ару! Ару!». Раніше вони кричали: «Ура! Ура! Ура!».

І хто зна, якого би ще лиха накоїла перевернута черепаха Непоспішака, якби одного чудового дня не подув Теплий Південний Вітерець і – перевернув її назад.

Щоправда дехто й понині перевертає слова, проте так, за звичкою.

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *