Коли пацієнт стає клієнтом
Про підводні камені сучасної гінекології розповідає лікар Олена Березовська.
«Для галочки…»
Пострадянські країни – полігон для фармакологічних компаній, бо ж вони знають, що там є дуже багато продажних медиків. Навіть на високому рівні – академіків і професорів можна купити. Більшість конференцій спонсорують саме фармкомпанії. А лікарю потрібна лише галочка про участь.
99 % дисертацій купується. Раніше вартість була 5 тис. доларів, тепер удвічі або й утричі більше. І це всі знають. Та й що то за дисертації? Здебільшого там немає достовірності.
Я знаю багатьох прогресивних лікарів, які стали медиками-заробітчанами. Відверто про це кажуть, мовляв, треба ж за щось жити.
Генетична несумісність – вигадка
Якщо говорити про «несумісність подружжя», то мова може йти тільки про несумісність психологічну чи сексуальну – ніякої іншої «несумісності» не існує. Якщо сімейна пара не може зачати потомство, це може бути безпліддя, яке вимагає правильної діагностики. Є різні види безпліддя або фактори безпліддя, а отже буде різний підхід до обстеження сімейної пари і лікування.
«Генетична несумісність партнерів» – це чергова вигадка для нав’язування дорогого обстеження та лікування. Якщо у когось із партнерів уражені гени, тобто є зміни у вигляді мутацій, то такі зміни можуть бути пов’язані з проблемами зачаття і виношування потомства, проте це не є несумісністю. І не завжди професійно звучать рекомендації деяких лікарів проводити в таких випадках ЕКО, використовуючи той же статевий матеріал, або ж знайти сексуального партнера поза шлюбом із метою зачаття дитини.
Безглузді аналізи
Не дарма я називаю українських жінок «прогестероновою нацією». Такого колосального призначення гормону прогестерону немає ніде у світі. В Україні лікарі його призначають масово, адже мають за це винагороду. Прогестерон презентують як препарат, без якого жінка навіть не може завагітніти і виносити дитину.
Аналіз на визначення рівня прогестерону є безглуздим, адже рівень прогестерону – це динамічний показник, який постійно змінюється. Доказовій медицині досі не відомі справжні норми прогестерону при вагітності. Тим не менше українські жінки проходять через повторну здачу крові багато разів, прогестерон шукають у вагінальних виділеннях, у слині – де тільки не шукають! Це колосальна відсталість, але вона приносить доходи лабораторіям, клінікам, лікарям.
Схожа ситуація і з аналізами на TORCH-інфекції. У більшості країн світу TORCH-тестування вагітних жінок не проводять. За бажанням жінки можна робити цей аналіз, якщо вона працює у сфері високого рівня контакту з хворими людьми. Але важливий не аналіз, а знання свого імунологічного статусу щодо захворювань, яким можна запобігти.
Не бачу сенсу витрачати реактиви і гроші, аби тестувати всіх підряд жінок заради того, щоб дізнатися імунологічний статус. До того ж, цей аналіз – недешевий, а наявність антитіл ще не свідчить про захворювання.
«Уют» №47-18.11.2021
