Маша Єфросиніна: «Я звичайна українка»
«Погляд часу» №12-2019
Популярна ведуча, почесний посол ООН, щаслива дружина і мама, Маша Єфросиніна стала для багатьох українок зразком для наслідування.
– Машо, якою суперздібністю ви б мріяли володіти?
– Я б хотіла за допомогою дотику наділяти людей почуттям гуманності та співчуття. Це б вирішило дуже багато проблем сучасності. Як мінімум, люди були б менш агресивними.
– Зараз багато батьків стикаються з тим, що діти не хочуть читати. Як вирішувати це питання?
– Зараз, у 15 років, моя дочка Нанушка дуже багато читає. Але свого часу, коли у неї був переломний момент, усе, що задавали у школі, було їй нецікаво. Тоді я запропонувала їй читати тільки те, що подобається. Без обмеження. Книги – така суб’єктивна і смакова річ. Коли нас змушували читати те, що нам не подобається, цим вбивали у багатьох потребу у читанні. Тому Нана читає ті книги, які їй подобаються. Я не дивлюся на вікові обмеження, аби тільки книга її захопила. Так вона стала і програмну літературу читати, і в книжкові магазини часто забігати.
– А чим любить займатися чотирирічний Саша?
– Сашуля – справжній хлопчик, непосида. Він неймовірно захоплений іграми у поліцейські гонки, машини, у нас вдома величезна кількість їх різновидів. Він не пройде повз жодного поліцейського на вулиці, з усіма вітається і розмовляє.
– Як ви ставитеся до вислову «Жінці не потрібно бути розумною, їй важливо бути мудрою»?
– Я часто керуюся у житті фразою «Многознание уму не научает». Але розділяти на розумну і мудру – де шкала вимірювання? Якимсь жінкам інтелект, знання й освіту допомогли реалізуватися у житті, досягти величезних наукових успіхів і навіть премій. Є жінки, які вважають за краще присвячувати своє життя тільки сім’ї. Тут необхідна певна життєва мудрість. І розум потрібно утримувати «в тонусі», не давати йому занудьгувати, а мудрість приходить з життєвим досвідом, із бажанням подолати свої комплекси, забобони і страхи. Я не вважаю, що розум і мудрість знаходяться на протилежних полюсах. Жінка сьогодні – це набагато більш масштабне явище у порівнянні з жінкою, скажімо, XX століття. Вона більше і знає, і вміє, і ставить перед собою більш значимі цілі.
– Останні роки ви дотримуєтеся одного іміджу. Немає бажання радикально змінитися?
– Люблю експериментувати з гардеробом. У мене є як класичні наряди, так і неймовірні фешен-варіації. Також під впливом своєї дочки-підлітка, все частіше мене можна побачити в oversize худі, у вільних штанях, у трендових кедах, які вона мені показує в Instagram, і деякі моделі ми з нею навіть носимо на двох, оскільки у нас один розмір. Що стосується радикальних експериментів у стилі, то ні. Я не відчую себе органічною з червоним волоссям. Це епатаж, якого я не потребую. Я люблю красу, естетику і цілісні образи.
– Ви багато їздите по країні з майстер-класами. Як вам здається, у чому найбільші помилки наших жінок?
– Я не візьмуся ставити якісь діагнози. Я така ж жінка, як і будь-яка українка. Мені подобається аналізувати, ще я непогано володію мистецтвом комунікації. Це означає, що я можу багато розповісти чесно і правдиво й у відповідь отримую те ж саме. У цьому величезне щастя моєї роботи і мого призначення. Тому не буду говорити про помилки. Вони стосуються заниженої самооцінки і жертовності жінок (вона властива слов’янам споконвіку).
