Мікрозелень на підвіконні
Що таке мікрозелень? Це молоденькі сходи овочів та пряних культур, які готові до вживання вже за тиждень після проростання насіння. Це природне джерело вітамінів, мінеральних речовин, ферментів і амінокислот. Вони необхідні для всіх видів метаболізму, підвищення захисних сил організму, хорошого травлення. А ще мікрозелень допомагає боротися із зайвими кілограмами, уповільнює процеси старіння. Всі ці корисні речовини у великій кількості містяться саме у молодих зелених паростках.
Для отримання мікрозелені висівають насіння різних рослин – від салатних зеленних і овочевих (портулак, крес-салат, гірчиця, шпинат, броколі, рукола, дайкон, ріпа, буряк) до бобових (соя, горох, боби, сочевиця) і навіть зернових (пшениця, овес, гречка).
Класичний варіант вирощування
Щоб із сухого зернятка з’явився паросток, потрібні підходящі умови: вологість, природна аерація та відповідна температура.
Мікрозелень вирощують двома способами: без землі (гідропоніка) і класичний варіант, коли насіння висівають у ґрунт.
Можна приготувати ґрунт самостійно: торф, біогумус, перегній та родюча земля з городу. Саме на такому субстраті паростки матимуть найкращі смакові якості.
Ще однією поживною основою, а також заміною ґрунту, є вермикуліт, кокосове волокно, мінеральна вата, волокнисті килимки з сіна джуту, льону. При тривалому використанні субстрату для гідропоніки його хімічні та фізичні властивості погіршуються. Це негативно позначається на рослинах, що культивуються. Тому поживну основу необхідно періодично змінювати.
Вибираємо тару
Щоб паростки не уражалися пліснявою, їх потрібно вирощувати в посудинах із дренажними отворами для відведення зайвої води. У домашніх умовах використовують горщики, лотки чи спеціальні пророщувачі (звичайний контейнер із кошиком, на дно якого поміщають насіння). У пророщувач наливають воду до рівня цього кошика. Тару закривають і ставлять у тепле місце, доки не проклюнеться насіння. Потім кришку забирають і поміщають рослини на підвіконня. Воду щодня потрібно змінювати.
Слід зазначити, що концентрація корисних речовин у кожній рослині різна. Так, наприклад, молода розсада червонокачанної капусти вирізняється високим умістом вітаміну С, а паростки кінзи та сочевиці багаті на вітамін Е. Іноді відмінності у складі речовин дуже суттєві (у 15-20 разів). Тому бажано садити мікрозелень хоча б кількох сортів.
Як вирощувати корисні паростки
Технологія вирощування мікрозелені досить проста. Рослинам не потрібне підживлення, тому що насіння або зерно мають великі внутрішні резерви і цілком здатні простимулювати зростання сіянця заввишки 5-8 см.
Для досягнення хороших результатів послідовно роблять так: у посудину поміщають ґрунт або джутову підкладку. Поживний субстрат зволожують теплою водою. Заздалегідь замочене на один-два дні насіння рівномірно розподіляють по всій площі. Дрібне насіння сіють сухим. Усю поверхню ще раз злегка збризкують водою. Зверху притискають насіння так, щоб прилягання його до субстрату було досить щільним. Таким вантажем може бути ще одна посудина з мікрозеленню.
Однакові контейнери зазвичай ставлять один на другий. Стелажну стопку щодня поливають водою через верхній контейнер, щоб волога опустилася вниз. Після проростання насіння посудини розставляють в окремі піддони, злегка поливають водою і ставлять на світло. Після появи в контейнері перших справжніх листочків збирають урожай, зрізуючи ножицями ніжні паростки.
Вживати в їжу маленькі паростки можна вже через 5-7 днів після посіву насіннєвого матеріалу. Саме в такій зелені міститься найбільша кількість поживних речовин.
«Погляд часу» №51-16.12.2021
