Мульчую газетами

Ми – міські жителі, дача від нас далеко. Вибираємося туди нечасто, однак намагаємося виростити городину. Земля хороша (чорнозем), та поряд із картоплею й морквою «колосяться» бур’яни. Тож раніше, коли приїжджали на дачу, передусім бралися за боротьбу з ними. Але часу катастрофічно не вистачало.

Одного разу прочитали, що можна мульчувати ґрунт газетами, адже при їх друку давно не використовують свинець. Нам у поштову скриньку регулярно кидають чимало такої рекламної «мульчі». Сусіди у селі, місцеві жителі, спочатку посміювалися: мовляв, ця міська інтелігенція навіть на городі читає: одним оком на буряки дивиться, а другим – у газету. І навіть коли побачили ефективність такого мульчування, не поспішали переймати досвід. Вони консервативні й неохоче випробовують щось нове. Мовляв, як із діда-прадіда робили, так і далі будемо. Однак згодом зацікавилися, чи немає у нас зайвих газет. Розумію, що ті, хто робить усе «за правилами», можливо, критикуватимуть мене. Але у нас мало часу, тому «експрес-мульча» дуже виручає.

Газети краще класти у кілька шарів, трохи нахлистом, спочатку намочивши папір. У кількох місцях у газетах роблять отвори, щоб крізь них потрапляла волога. Надалі, аби газети не зносило вітром, їх можна злегка притрусити землею, прикрити листям, скошеною травою, компостом чи соломою шаром 2-3 см. Кажуть, що газетний папір складається з целюлози, на розкладання якої з ґрунту витрачається азот. Утім, навіть якщо це так, втрати азоту незначні. Якщо у ґрунт висаджуєте розсаду, достатньо зробити у газетах хрестоподібні надрізи чи отвори й висадити розсаду у них.

Замість газет краще використовувати картон, однак його важче дістати. Зафіксувати можна камінням чи цеглою. А журнальні сторінки не підходять. Збирати використані газети у кінці сезону не потрібно, просто перекопайте з ними ґрунт.

Лариса Судакова