На Чорнобаївщині читали листи остарбайтерів

На Чорнобаївщині читали листи остарбайтерів
На Чорнобаївщині читали листи остарбайтерів

Анна Головня, Саня Яценко, Панас Яценко, Марія Петраш, Микола Яценко, Улита Петраш, Марія Гриценко, Анна Сивець, Софія Вирвикишка, Марія Вирвикишка, Ліда Петраш, Оксана Петраш, Іван Вирвикишка – листи цих савківчан, які були насильно вивезені на примусові роботи до Німеччини у роки Другої світової війни, днями знайшли своїх довгожданих читачів.

8 вересня у бібліотеці села Савківка на Чорнобаївщині пройшов патріотичний масовий захід «Гірке слово «остарбайтер». Кільканадцять ксерокопій листів та поодиноких фотографій цього дня були передані родичам остарбайтерів із Савківки.

Ведуча заходу бібліотекар Лідія Полубєхін розповіла, що всього із Савківки на роботи до Німеччини було відправлено близько 40 осіб. Ті, хто мав щастя повернутися на свою рідну батьківщину, все життя намагалися забути ті страшні роки рабської праці та знущань і практично ніколи не говорили про це із родичами. Тож листи стали малесенькою розсекреченою через понад 70 років ілюстрацією історії підневільної праці українців у роки Другої світової війни.

Ці листи остарбайтерів з усього Чорнобаївського району були віднайдені в одному з архівів краєзнавцем Олегом Ткаченком. Усі копії нині передані сільським головам, головам ветеранських організацій для проведення тематичних заходів і щоб кожен лист таки дійшов додому. Хай навіть через роки.

А в Савківці листи отримали син Анни Головні Григорій із дружиною Ніною; син Сані Яценко Михайло з дружиною Валентиною, донькою Тамілою і внуком Ярославом; сестра Миколи Яценка Катерина; небога Марії Петраш Ніна; невістка Марії Гриценко Людмила з онуком Олександром.

Щемкі сльози радості і горя водночас зросили не одне обличчя присутніх на зустрічі, коли юні савківчани Тарас Шепель, Владислав Вовк, Аня Шепель та Артем Татаровський зачитали листи остарбайтерів. Надзвичайно сильна туга за Україною, сподівання хоча б на мить побачити рідних і неймовірна жага хоч якоїсь вісточки – те, чим щохвилини жили на чужині. І бажання зозуленькою перекинутися, щоб полетіти до рідного дому. Тож коли Галина Македон і Тетяна Калашник заспівали-затужили пісню «Летіла зозуля», плакати не соромилися навіть чоловіки.

Спогадами про маму, яка теж була остарбайтером, поділився голова Чорнобаївської районної ради ветеранів Віталій Момот і присутні на зустрічі родичі та сусіди савківчан, які були на роботах у Німеччині. Усіх, хто загинув у роки війни і вже відійшов у Вічність у мирний час, пом’янули хвилиною мовчання та запалили свічку пам’яті на їх честь.

Даниною пам’яті прозвучав і вірш місцевої поетеси Катерини Ананьєвої, який вона написала напередодні:

Працювали на ворога
Хлопці та дівчата,
А їх вдома зачекалась
Зажурена мати.
В 45-м повернулись
Вони в Україну,
Де замість затишних хаток –
Пустка та руїна.
Знову тяжко працювати
Їм всім довелося,
Щоб село відбудувати
Й виросло колосся.

На завершення зустрічі Чорнобаївський селищний голова Алла Мірошниченко подякувала всім присутнім за вшанування пам’яті про земляків та побажала молодому поколінню не забувати своєї історії та своїх предків.

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *