На глині грибка не буває

Глиняна штукатурка
На глині грибка не буває

«УЮТ» №21-2019

Глиняна штукатурка добре «дихає»
Нині безліч штукатурних матеріалів, та про глину забувати не варто. Вона зберігає тепло, добре «дихає», має гіпоалергенні, антибактеріальні та консервуючі властивості, тому на таких стінах не буває грибка та плісняви. До того ж поверхня регулює вологість у приміщенні: всотує вологу, а за надмірної сухості повітря віддає її.

Глиняну поверхню легко відновити чи реставрувати. Глину наносять на бетон, цеглу, дерево. До того ж вона не горить. А головне – ціна значно нижча за готові штукатурки.

Як її приготувати

Універсального рецепта приготування глиняної штукатурки немає, адже глина скрізь різна. Перед роботою її слід просіяти. Для розчину глину завчасно намочують до розбухання, змішують із наповнювачами – піском чи тирсою у співвідношенні глини та наповнювача – від 1 : 2 до 1 : 5. Тому спочатку треба приготувати невелику кількість штукатурки і знайти оптимальний варіант. Правильна консистенція нагадує густу сметану або м’який пластилін. Кількість наповнювача залежить від жирності глини. Якщо дуже жирна, то може розтріскатися при висиханні.

Щоб перевірити жирність, зі злегка розмоченої глини роблять кульку та сплющують її. Якщо глина жирна, то утворяться тріщини до половини діаметра, якщо пластичність середня – до третини, а якщо низька, то кулька розсиплеться.

Як наповнювач можна використовувати полову, подрібнені хвою та солому (вона ще й хороший утеплювач). До кожного складу розчину можна додати кінський гній – він підвищить пластичність штукатурки. Для міцності іноді додають сіль (2 відра глини, 6 відер піску та 100-200 г солі). Аби зробити глиняну штукатурку міцнішою, можна додати трохи гіпсу, вапна, цементу.

Глиняно-гіпсовий розчин: 1 частина глиняного тіста, 0,25 – гіпсу і 3-5 – піску.

Глиняно-цементний: 1 частина глиняного тіста, 0,2 – цементу, 3-5 – піску.

Глиняно-вапняний: 1 частина глиняного тіста, 0,3-0,5 – вапняного тіста і 3-6 – піску. Вапно – сильний антисептик.

Спочатку змішують в’яжучі компоненти, а потім поволі додають пісок. Змішувати складники зручно бетонозмішувачем. Або ж згадайте дідівський метод – ногами.

Для кращого зчеплення глини з поверхнею зі стін знімають стару штукатурку, цегляну поверхню обробляють ґрунтовкою. Штукатурку наносять на обрешітку, яку закріплюють саморізами. Наносять 2 шарами: перший – чорновий, другий – чистовий. Розрівнюють поверхню правилом. Бажано, щоб шар штукатурки був не менш як 2,5 см. Що він товщий, то тепліше буде. У спеку перший шар висихає за 2 дні, а за підвищеної вологості – за цілий місяць.

Висушування має відбуватися природним шляхом, пришвидшувати його не слід, бо глина потім може потріскатися. Наступний шар наносять після висихання попереднього. Потім маяки обережно видаляють, а штроби заповнюють глиняним розчином. Коли штукатурка висохне, поверхню обробляють наждачним папером.

Це лише один із варіантів нанесення глиняної штукатурки.

FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *