Наталя Мосейчук: «Прагнула бути не гіршою, потім – стати кращою, а зараз хочу бути найкращою»

Наталя Мосейчук
Наталя Мосейчук: «Прагнула бути не гіршою, потім – стати кращою, а зараз хочу бути найкращою»

«Погляд часу» №11-2019

Якби не стала телеведучою, була б найкращою вчителькою англійської.

Наталія Мосейчук народилася 30 травня 1973 року у Туркменістані. Оскільки батько – військовий, сім’я була змушена часто змінювати місце проживання. Жили у Туркменістані, Німеччині, Угорщині, потім в Україні. Як розповідає телеведуча, у них панував патріархальний лад, батько був главою сімейства, мама – його заступником. Вони наполегливо працювали і були зразками для наслідування і вдома, і на роботі. У 1990 році, коли Наталя закінчила школу у Бердичеві, родина переїхала до Житомира. Майбутня ведуча хотіла бути викладачем, тому вступила на факультет іноземних мов Житомирського педагогічного університету.

«На третьому курсі, коли брати гроші на кишенькові витрати у батьків стало соромно, я вирішила заробляти. На житомирському телебаченні тоді проходив конкурс телеведучих. Я хотіла отримати посаду журналіста-міжнародника, щоб перекладати на українську художні фільми та мультфільми й озвучувати їх. Але мене запросили на конкурс ведучих, і я його несподівано виграла. Стала диктором, оголошувала програму телепередач, читала новини, потім почала озвучувати документальні фільми», – згадує Н. Мосейчук.

Поки Наталія вчилася в інституті, вважала таку роботу непрестижною, телебачення, швидше, було хобі, яке дозволяло підзаробити. Насправді ж їй дуже подобалося викладати, протягом року вона працювала на кафедрі методики викладання іноземних мов та вела курси англійської. Коли Мосейчук вийшла заміж, потрібно було заробляти на власну квартиру. Хоча тоді вона працювала на кількох роботах, провінційне місто такої можливості не давало.

Після першої вагітності роботи вона позбулася, оскільки місце зайняла інша, а їй тактовно вказали на двері. Після цього жінка спробувала влаштуватися за фахом у столиці, але у політехнічному інституті їй відмовили, бо не було київської прописки. Та життя все ж внесло свої корективи – Наталія почала працювати на Центральній телерадіостудії Міністерства оборони України, потім на телеканалах «Інтер», «5 канал». У серпні 2006-го року прийшла на «1+1» як ведуча ТСН.

Наталя Мосейчук

«2006 рік, вересень. Я – вже місяць ведуча каналу «1+1». Позаду семирічна робота на «5 каналі», досвід, напрацьована форма роботи, коло друзів, попереду – невідомість. Просто – треба було щось змінювати, і я наважилася. Тоді ще не знала, що буде власний проект, нічні політінтерв’ю, три роки роботи день у день у прайм-тайм… Якихось особливих знаків доля мені не подавала. Я просто працювала, прагнула бути не гіршою, потім – стати кращою, а зараз хочу бути найкращою», – ділиться ведуча.

Наталія не вважає себе публічною людиною. Каже, що її публічність починається о 19.30 і триває рівно годину. «Я не скута рамками телевізійного образу, не граю у кадрі, не приховую емоцій. Глядач із легкістю визначає моє ставлення до подій, героїв сюжетів і може зробити висновки про те, яка я людина», – розповідає вона.

Вдома зовсім не така, як на екрані

Життя багатьох людей, яких глядачі бачать у телевізорі, не таке богемне, як вони вважають. Як розповідає Наталія Мосейчук, вдома вона зовсім не така, як на екрані. «На екрані я здаюсь жорсткою, але насправді просто люблю чіткість, організованість, компетентність, ціную ці якості в людях і обожнюю свою роботу. Вдома я, перш за все, жінка і мама, намагаюся пестити рідних увагою, турботою та кулінарними сюрпризами», – розповідає ведуча новин.

У Наталії є чоловік Ілля та двоє синів: 20-річний Антон та 6-річний Матвій. Саме їм, насамперед, зіркова мама присвячує увесь вільний час. Оскільки після народження Антона (сина від першого шлюбу) Мосейчук була змушена вийти на роботу вже через 10 місяців, малюком півтора року опікувалися бабуся з дідусем, а вона приїжджала у Житомир на вихідні.

Наталя Мосейчук
Наталя Мосейчук з синами

Із молодшим, Матвієм, вона надолужила те, що пропустила з первістком, адже багато в чому допомагав чоловік, та й вона стала впевненішою у власних силах.

Ілля – другий чоловік ведучої, але саме з ним вона відчула себе за надійною стіною. Вони знайомилися двічі. Перша зустріч відбулася 18 років тому, коли Ілля ще не був одружений, а ведуча вже була заміжня і народила первістка. «Це було невдале знайомство. Була страшна злива, я стояла на зупинці без парасольки. Ілля проїжджав повз, запропонував підвезти до метро. Але я відмовилася, а він просити не став. Після цього випадку ми не бачились вісім років. Вдруге зустрілися, коли колишні стосунки у наших сім’ях не склалися, а про нові у нас не вистачало ні сил, ні часу замислюватися. Обмежилися ввічливою бесідою на загальні теми. Нас потягнуло одне до одного пізніше, коли зажили душевні рани. Ми спочатку дружили, і кожен день нашої дружби, а пізніше і більш глибоких стосунків, приносив масу незабутніх вражень», – згадує Наталія.

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *