Чому смикають за вуха в день народження?

Чому смикають за вуха в день народження
Чому смикають за вуха в день народження?

Те, що сприймається зараз як забава, у давнину було дуже важливим моментом під час купівлі-продажу майна.

Угода, як правило, проходила на ринковій площі. І учасники торгової операції бралися руками за предмет купівлі-продажу і голосно, привселюдно, говорили по черзі «Я продав свого коня!» і «Я купив його коня!». Після третього повтору колишній господар відпускав коня, і з цього моменту відбувалася зміна господаря.

Однак до чого тут діти і вуха? На відміну від рухомого майна з його відносно невеликими термінами експлуатації (до 7-10 років) земельні ділянки були набагато більш важливим і довгограючим об’єктом, який продавався по більш складним правилам. Для цього підбирали 12 свідків, вони обходили земельну ділянку разом із продавцем і покупцем, які, як і на ринку, повторювали «Я продав …» і «Я купив …».

Із 12 свідків 6 були дорослими чоловіками, а 6 – хлопчиками у віці 7-12 років, які могли б підтвердити факт угоди в майбутньому, коли старші свідки відійдуть в інший світ. Ось цих-то самих хлопчиків і шпинялі дорослі дядьки – смикали за вуха, щипали, шмагали прутами і всіляко доводили до сліз зі словами: «Ось виростеш – згадаєш, де і чому тебе били, а заодно – і хто кому продав землю». Згодом таке оформлення угоди кануло в Лету, а хворобливий звичай залишився як своєрідне і не цілком гуманне нагадування дитині про найважливіше в його житті: «Ось виростеш, згадаєш, де твій дім і хто тебе годував і ростив!»

Крім того, люди вірили, що день народження означає перехід із небуття у світ живих – у цей час людина піддається найбільшій небезпеці з боку злих духів. Батьки вважали, що демонам сподобається, як дитина страждає від смикання за вуха, і вони, задовольнившись цим, хоча б на час залишать його в спокої. А за ще однією версією іменинника злегка тягнули за вуха, сподіваючись таким нехитрим способом збільшити його зростання, примовляючи щось на кшталт «рости великий, не будь лапшою…»

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *