Не дай себе ошукати у супермаркеті!

Сучасні покупці, мов детективи, змушені вирушати до супермаркету мало не з лупою та калькулятором у кишені. Та ще й треба знайти найсвіжіший продукт.

Як правильно вибирати продукти у супермаркеті
Спробуйте знайти дешевше

Гречка – наше все! Пересічний супермаркет пропонує щонайменше 6-7 марок цієї «політичної» крупи. Один пакет коштує 54 грн, другий – 58. Недосвідчений споживач ухопить, звісно, дешевший, – дарма, що у ньому лише 800 г, тоді як у дорожчому – аж кіло. Насправді вигідніший за ціною другий варіант.

Те саме – з молоком: нині його розливають і по 900 г, і по 1500, і по 930, і навіть по 870. Щоб вирахувати найвигідніший варіант, доведеться попітніти.

Спожити і… вижити

Зазвичай свіжіший товар продавці ховають десь у глибині полиці, а ближче до очей покупця виставляють позавчорашній. Інколи ми просто платимо за бренд.

Крім того, виробники доплачують за те, щоб їхній товар опинився на центральній полиці супермаркету – на рівні очей покупця, тож більш дешевий продукт менш відомої торговельної марки варто шукати десь у непримітному місці.

Ухваленим у грудні 2018 р. Законом України № 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» запроваджується нове для нас поняття «мінімальний термін придатності». Його фіксуватимуть на пакуванні за допомогою фраз «краще спожити до…» чи «краще спожити до кінця…» Поряд із тим використовуватимуть і традиційне словосполучення «вжити до…»

Який варіант обрати, виробник вирішуватиме з огляду на властивості продукту: для швидкопсувних харчів (м’яса чи риби) використовуватимуть формулювання «вжити до» і вказуватимуть кінцеву дату споживання. Такий напис сигналізуватиме про те, що наступного за нею дня продукт може стати небезпечним через мікробіологічні процеси, що відбуваються у ньому.

Для решти продуктів – наприклад, твердого сиру або печива – чіткого «часу ікс» не визначатимуть. Для них фіксуватимуть мінімальний термін зберігання, тобто дату, до якої харчі зберігають свої споживчі характеристики незмінними.

Для продуктів, які зазвичай вживаються у першу ж добу після приготування – наприклад, хліба чи здоби – терміни придатності дозволять узагалі не вказувати. Суто добровільно позначатимуть їх на маркуванні й виробники вина.

Важливий і такий нюанс: продавати будь-які прострочені харчі законом заборонено: зокрема й ті, які бажано спожити до визначеної дати.

«УЮТ» №2-7.01.2021

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *