Не вчіть порушувати правила дорожнього руху

порушувати правила дорожнього руху
Не вчіть порушувати правила дорожнього руху

За два тижні, коли літо передасть естафету осені, тисячі українських дітей, хто вперше, а хто вкотре сядуть за парти. Після двох-трьох днів адаптації розпочнуться шкільні будні, невід’ємною складовою яких є також шлях із дому до навчального закладу. У когось він займає кілька хвилин, іншим доводиться йти набагато довше, до того ж переходити вулиці з інтенсивним автомобільним рухом. На жаль, для таких учнів подорож до школи часом перетворюється на неабияке випробування.

За статистикою, в Україні кожних 3 хв. відбувається дорожньо-транспортна пригода. А ще підрахунки свідчать, що діти з власної вини та необережності потрапляють під колеса автомобілів у 13 разів менше, ніж із вини дорослих. Погодьтеся, тут є над чим задуматись. Причому не лише водіям, а й батькам. Бо, хоч би як нарікали на культуру й поведінку автомобілістів на дорогах, багато трагедій стається через тат і мам, які не навчили свою дитину або переходити вулиці за правилами, або, що найгірше, власним прикладом показують, як їх порушувати.

Про це прикро говорити, але кожного дня, ведучи доньку до школи, мені доводиться спостерігати картину, як несвідомі батьки тягнуть дітей за руку на червоний сигнал світлофора одразу після появи найменшого «вікна» в автомобільному потоці тим самим вчать дітей порушувати правила дорожнього руху. Уже 3 роки ми з нею ходимо цим шляхом, однак випадки, коли ніхто не перебігав дорогу, порушуючи ПДР, можу перерахувати на пальцях однієї руки. Бо завжди знаходився тато або мама, які не могли постояти кілька секунд до отримання дозволу йти.

Цікаво, що деякі діти пручаються, намагаючись пояснити: так не можна робити, потрібно зачекати, доки ввімкнеться зелене світло. На жаль, на моїй пам’яті лише один тато прислухався до сина і зупинився. Неприємно й від того, що іноді батьки у таких випадках перекладають провину на дітей, мовляв, довго збирався, тому запізнюємось і змушені порушувати правила.

Отже, маємо усвідомити – безпека дітей починається насамперед із тієї моделі поведінки, яку, хочемо того чи ні, вони у нас копіюють. Можна скільки завгодно розказувати про шкоду куріння, але якщо тато чи мама курить, то це марна трата часу. Так само і з правилами дорожнього руху: застереження з вуст батьків – любителів їх порушувати – не сприйматимуться дітьми серйозно. Особливо це стосується учнів молодшої школи, які ще не мають життєвого досвіду, щоб самостійно аналізувати ситуацію, тож у всьому довіряються старшим.

Насамкінець хочу звернутися до водіїв із проханням бути обачними, особливо на початку нового навчального року, і прислухатися до відомого прислів’я: «Поволі їдеш, далі будеш». Саме тому, побачивши поблизу пішохідного переходу дитину, яка не наважується на нього ступити, знайте: вона чекає, доки у когось з автомобілістів прокинеться совість, щоб нарешті спокійно перейти на інший бік.

Передплата онлайн
FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *