Нецензурні слова змінюють долю

Нецензурні слова дітей

Нещодавно, йдучи по вулиці за двома підлітками, я мимоволі почула емоційну розмову, густо переплетену нецензурною лексикою. На вигляд дітям було не більше 14-15 років – школярі. Та і в бесіді зустрічалося слово “школа”. Я тоді подумала: „Нічого собі лексичний запас некультурних слів! Деяких я ще ніколи й не чула”. Вуличний лексикон дуже неприємно мене вразив і змусив замислитися над питанням: чому молоді люди вживають нецензурні слова? Що це дає? Адже цьому не вчать ані у школі, ані у вузі.

Ніхто з нас не ізольований від світу, тому до людської душі прагне проникнути все: і хороше, і, на жаль, погане. Підліток ще не здатен зрозуміти серйозності всього того, що відбувається. І, можливо, нецензурна лексика – це лише гра у самостійність, дорослість, ознака певної сили, намагання затвердити себе у дорослому оточенні, де „всі так говорять”. Якщо у родині постійно турбуються про „екологію мови”, то шанси того, що дитина візьме за взірець „вуличний лексикон”, – дорівнюють нулю.

Академік Дмитро Ліхачов зробив цікаві висновки. Виявляється, що лихослів’я – це не справжня людська мова. Ці слова впливають не на інтелект людини, а на її тіло. Тобто, це сигнали, схожі на ті, якими користуються тварини. От люди, які часто вживають нецензурну лексику, опускаються до рівня, вибачте, тварин.

Учені всього світу стверджують, що вживання непристойної лексики негативно впливає на здоров’я. Ще у 1949 році дослідники ДНК (Фермі, Улам і Паста) визначили, що ця молекула запам’ятовує отриману інформацію. Дослідження довели, що лайливі слова можуть розривати ланцюжки ДНК. Звідси – багато різних хвороб, які можуть передаватися навіть наступним поколінням.

Існує цікаве спостереження: у деяких національних мовах немає нецензурних слів, пов’язаних із дітородними органами. І в цих країнах майже відсутні хвороби Дауна і ДЦП.

Чому молодь вживає нецензурні слова і як це позначається на особистості? Ми поцікавилися у благочинного Пирятинського і Чорнухинського районів (Полтавська область) ієрея Івана Микитчука:

– Сучасна молодь належно не вихована, у неї відсутня культура спілкування. Якби батьки не вживали цих слів, то у дитячому лексиконі їх би також не було. Абсолютно відсутня культура етики. Якби у нашому суспільстві вирішили і ввели у дитячому садочку предмет християнської етики (звичайно, у доступній формі для 4-5- річних малят), тоді б свідомість дитини формувалася зовсім інакше. Діти ж, як губка, вбирають у себе нецензурні слова, формуючи викривлену культуру мови.

Першим було Слово, а тоді – Бог. Словом можна людину вбити, бо це є інформація. І, на жаль, вона буває різною – як позитивною, так і негативною. Слова дуже впливають на долю людини, на її статус. Вживання нецензурних слів, то є гріх. Сповідь допоможе розкаятися у лихослів’ї та змінитися. Якщо дитина не вихована, то це вже провина батьків. Саме батьки і дорослі люди повинні показувати правильний приклад молодим людям.

Як бачимо, висновки науки та позиція релігії зводяться до одного: нецензурні слова негативно впливають на особистість, змушують її принижуватися і змінюватися у гіршу сторону. У такому разі, що буде легше зробити? Задіяти силу волі й відмовитися від лихослів’я чи продовжувати жити, принижуючи власну гідність і культуру вуличною лексикою, псуючи своє єдине життя, – вирішувати тільки вам.

Надія Сенчило

 

Газета "Уют"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterest