Олександра Пахмутова:
“Любити, значить дивитися в одному напрямку”

Для щастя у сімейному житті не треба «принципіальнічати».

Легенда радянської популярної музики, композитор Олександра Пахмутова народилася 9 листопада 1929 року у селищі Бекетовка, який сьогодні є частиною Волгограда. Музичні здібності дівчинки були настільки очевидні, що вже у 3 роки батьки стали вчити її грі на фортепіано.

Саме музика допомогла Пахмутовій знайти свого «принца» і головного партнера у творчості. Із молодим поетом Миколою Добронравовим вони познайомилися у студії дитячого мовлення на Всесоюзному радіо. Пахмутова писала музику для програм «Піонерська зорька», «Увага, на старт!», а Добронравов читав у цих програмах власні вірші. Практично відразу вони написали свій перший дует, – «Лодочка моторная» – ще через три місяці розписалися у рагсі.

Пишного торжества не влаштовували: на це просто не було грошей. На нареченій був скромний рожевий костюмчик, зшитий мамою. Коли Пахмутова і Добронравов розписувалися, у спекотний серпневий день раптом хлинула злива. Закохані визнали це хорошим знаком.

У весільну подорож поїхали до родичів в Абхазію і провели першу шлюбну ніч на березі Чорного моря. Як розповідають у своїх інтерв’ю Пахмутова і Добронравов, цю відпустку, незважаючи на всю її скромність, вони вважають найщасливішою у житті. Тітка Олександри Миколаївни готувала їм смачні кавказькі страви, молодята цілими днями купалися у морі, обговорювали спільні творчі плани… Із тих пір були написані десятки спільних творів, які стали хітами («Нежность», «Старый клён», «Беловежская пуща», «Как молоды мы были»), спортивні гімни («Команда молодости нашей» і «Трус не играет в хоккей»), завзяті пісні («Главное, ребята, сердцем не стареть!»).

Пахмутову і Добронравова вважають нерозлучним творчим дуетом і найгостиннішою у радянському мистецтві парою. У їхній будинок завжди приходили пити чай і музикувати знамениті артисти, музиканти.

У будинку Пахмутової та Добронравова завжди на диво тепла атмосфера, композитор і поет один одного називають по імені ласкаво. Олександра Миколаївна зізнається, що якихось особливих рецептів сімейного щастя у них із Миколою Миколайовичем немає. Вони просто намагаються не чіплятися один до одного по дрібницях і не «принципіальнічати». А Добронравов, розповідаючи про те, на чому заснована їхня сім’я, любить цитувати Антуана де Сент-Екзюпері: «Любити – це не дивитися один на одного, а дивитися в одному напрямку». Це насправді так у їхньому випадку. Пахмутова і Добронравов перенесли чимало труднощів, але ніколи не розлучалися і разом боролися за своє місце у мистецтві. Одного разу вони зізналися, що у них «повно пісень, які забороняли виконувати». Не могла пробитися до публіки пісня, присвячена ветеранам Першого Білоруського фронту. Цензурі не сподобалися слова: «Любимцем нашим был маршал Рокоссовский, и лично маршал Жуков повёл нас на Берлин». Як так, як можна називати й оспівувати цих воєначальників, якщо у нас є один герой: Леонід Ілліч Брежнєв?! Пахмутова дзвонила «наверх», лаялася, кричала. Чіплялися не тільки до слів, але і до музики. У пісні «И Ленин такой молодой» звучали барабани, було поставлено скажений ритм. Чиновники визнали пісню «божевільною» і поклали на полицю на півтора року. Пахмутова відмовилася змінювати жодну ноту. І завжди в усіх рішеннях її підтримував коханий чоловік, кращий друг і партнер по творчості Микола Миколайович Добронравов.

Дивлячись сьогодні на Пахмутову і Добронравова, важко повірити, що вони одружені понад півстоліття. Вони дивляться один на одного закоханими очима, годинами розмовляють, повні творчих планів. Своїх дітей у знаменитої пари немає, але вони вважають своїми талановитих дітлахів із незабезпечених сімей, яким допомагають пробитися у житті.