Олексій Потапенко: «Мені треба робити щось масштабне»
Український репер та продюсер Олексій Потапенко, відомий як Потап, із початком повномасштабної війни вкрай рідко дає інтерв’ю. Утім, у шанувальників до Потапа за цей час накопичилося дуже багато запитань. Зокрема, де він зараз перебуває, чим займається, чим допомагає Україні.
– Потапе, багато питань до вас. Зокрема, через те, що невідомо, де ви перебуваєте.
– Я не буваю в одному місці. Це пов’язано зі специфікою моєї роботи зараз. Я маю на увазі аукціони, благодійні концерти, збір на армію, гуманітарну допомогу тощо. У мене дуже великі зв’язки, які я створив за все своє життя. Тому зараз я дістаю гроші і допомогу саме за кордоном. І перебуваю там, де на цю хвилину можу бути найбільше корисним – це може бути і в Україні, і в Європі, і в Америці.
– Тобто, ваша волонтерська діяльність потребує, щоб ви фізично перебували за межами України?
– Ну, коли я їду за кордон виступати, як артист, то, звісно, я не можу зробити цього дистанційно. Коли їду як бізнесмен – домовлятися за те, щоб відправили 15 автомобілів швидкої допомоги, чи 25 контейнерів гуманітарної допомоги, чи медичну допомогу, то теж маю бути там присутнім особисто. Бо я це все беру особисто під свою гарантію і свою бізнес-репутацію. Зараз дуже багато фейків, як би не сумно це звучало, але багато хто користується нагодою, щоб списати гроші, тому важливо все контролювати особисто і бути гарантом усієї тієї гуманітарної діяльності, яку ми ведемо. А зробили ми дуже багато вже.
– Чим ви наразі займаєтеся? Як допомагаєте Україні? Скільки вже грошей вдалося зібрати на допомогу Україні і на що їх спрямовують?
– Займаюся тим же самим, чим і займався. Працюю над великими проєктами. Ще пів року тому ми зібрали 80 млн гривень зі своєю дружиною, якою я дуже пишаюся. Також я зі своїм партнером із Сан-Франциско побудував NFT-платформу Help UA, яка щодня адресно допомагає людям, що постраждали від війни.
Складно рахувати, скільки саме грошей ми закумулювали і що саме зробили. Але найголовніше, що ми маємо змогу доносити інформацію про Україну за кордоном. Нас чують. Нас слухають. Нас бачать. Нам треба постійно оновлювати інформацію, щоб світ не встигав забути про Україну. Щоб йому не набридло допомагати. Тому що без всесвітньої допомоги ми не вистоїмо.
Важливо продовжувати організовувати концерти, виступи на телебаченні та радіо. Діставати гуманітарну допомогу і допомогу бійцям. Нещодавно був аукціон у штаті Іллінойс. Ми планували допомогти 11 українським воїнам, але змогли допомогти аж 25 воїнам пройти реабілітацію в Америці та протезувати свої кінцівки на вищому рівні. Я дуже тішуся з цього, що це вдалося.
Зараз особисто спілкуюся з потенційними інвесторами, щоб залучити їх до відновлення великого інфраструктурного об’єкту. Також у роботі ще декілька проєктів. Але я не люблю наперед про щось розказувати. Надаю перевагу не говорити, а робити. Щойно з’явиться офіційна актуальна інформація, ви про це дізнаєтеся.
Також я є медіаамбасадором батальону «Добробат» – це батальон, який займається відбудовою житла, що постраждало від обстрілів. Нещодавно волонтери батальону «Добробат» почали відбудову будинку Надії Іванівни з Гостомеля, її онук служить у ЗСУ і боронить нашу країну. Я профінансував це будівництво. Вже з нетерпінням чекаю, коли Надія Іванівна зможе повернутися до відновленого житла!
– Які пісні зараз вам пишуться?
– Я пишу різні пісні, з різним посилом і різним настроєм. Наприклад, пісню Насті Каменських «Я Україна» теж написав я, і вона дуже подобається людям. Бачу, як у Насті на концертах люди встають під цю пісню, багато хто вважає її таким собі неофіційним гімном цього важкого періоду нашого життя. Нічого, буде ще багато нових інших пісень.
– Багато чого про вас говорив Позитив, що ваші стосунки вже не є такими близькими. Чому зіпсувалася дружба?
– Зараз я зайнятий тим, що можу зробити якнайкраще. Я хочу використати увесь свій талант, усі свої ресурси, всі свої можливості для допомоги нашій країні на шляху до перемоги. Тому немає вже часу на ці веселі й кайфові моменти, що нас зв’язували раніше, коли ми писали пісні, збиралися на студії. Зараз я зайнятий тим, що залучаю до проєктів багаточисельних інвесторів, відновлюю інфраструктурні об’єкти. У мене статус і вік уже такі, що мені треба робити щось масштабне. Ось і все. Позитив зараз багато дуже робить для дітей, виступає на концертах. Він – молодець! І я вважаю його своїм другом.
– Були навіть чутки, що ви розлучилися з Настею. Шанувальників бентежило, що ви припинили ділитися спільними фото у мережі. Але, судячи з ваших привітань дружині, все гаразд. Як часто вдається побачитися зараз? Як підтримуєте зв’язок?
– Чутки завжди були, є і будуть. І я до них давно звик. Але цього разу я навіть здивувався: невже люди вирішили, що ми не разом лише тому, що ми не викладали спільних фото? Якщо ви чогось не бачите в соціальних мережах – це не означає, що цього нема. Життя – це не лише Instagram. Головне зараз – любити своїх рідних, підтримувати їх морально, навіть якщо ви не поруч. Ми з Настею разом настільки тісно, як ніколи. Але віддаємо перевагу фокусувати свою увагу на інших справах. Я дуже пишаюся її діяльністю. Допомагаю їй усім, чим можу. І вона підтримує мене в цей важкий час. У нашій сім’ї все в порядку. Ми кохаємо одне одного. Любимо і продовжуємо сумувати одне за одним, коли в розлуці.
«Погляд часу» №21-25.05.2023