Онуки на риболовлі

Онуки на риболовлі

Вивів дід онуків на риболовлю. Він із рюкзаком на плечах і нас п’ятеро за ним слід у слід, як каченята за качкою, просуваємося до місця лову. Вудки з собою не брали. Усе необхідне (волосінь, поплавки, грузила і потрійні гачки) у діда в рюкзаку. По дорозі співаємо, намагаємося співати похідні пісні, зрідка відволікаючись на мальовничі місця і коментарі діда. І ось ми на місці.

Поки дід в’яже волосінь до змайстрованих ціпків, ми їмо бутерброди й обговорюємо майбутній улов, ділимо шкуру невбитого ведмедя. За фактом збірки поплавкового вудилища кожен із нас садить на потрійний гачок по черв’яку і також самостійно робить закид у воду.

Дивимося на поплавки, паралельно слухаючи дідівські історії. Клювання немає, але дід показує нам розводи на воді, доводячи, що у цьому місці риба є і улов буде 100 %.

– Хлопці, на юшку ми точно спіймаємо. Дуйте за сухими гілками і берестом.

Зібравши хмиз і склавши його в купу, спільно з дідом розвели багаття, він поставив рогатки, витягнув із рюкзака казанок. Сидимо дружно біля багаття і смажимо хліб на гілках, благополучно забувши про снасті.

Дід, докуривши самокрутку, порадив нам перевірити гачки на наявність наживки. Не повірите, у кожного з нас на гачку теліпалося по рибині. Дід як у воду дивився перед тим, як запевнити нас, що улов буде 100 %.

Радості та дитячому вереску не було меж. Порівнювали всі параметри, намагаючись з’ясувати, чия риба найбільша, а дід мовчки покурював цигарку, посміхаючись і зрідка жартуючи над нами.

До речі, юшка із замороженого минтая вийшла дуже смачна, за вуха не відірвати. Відпочинок на природі теж вийшов на славу. І лише через 3-4 роки, а деякі і пізніше через різницю за віком – стали усвідомлювати, що минтай у наших краях не водиться, а заморожена риба без голови на гачок не клює.

«Погляд часу» №23-04.06.2020

Передплата онлайн
FacebookTwitterPinterest
Теми:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *