Парадокси нашого часу

Коли дружина Джорджа Карліна померла, відомий дотепник та сатирик 70-80 рр. написав неймовірну статтю, доречну й сьогодні.

Джордж Карлін про парадокси нашого часу

Парадоксом нашого часу є те, що ми маємо високі будівлі, але низьку терпимість, широкі магістралі, але вузькі погляди. Витрачаємо більше, але маємо менше, купуємо більше, але радіємо менше.

Маємо великі будинки, але менші сім’ї, кращі зручності, але менше часу.

Маємо кращу освіту, але менше розуму, більше експертів, але й більше проблем, кращу медицину, але гірше здоров’я.

Випиваємо, палимо занадто багато, витрачаємо занадто безвідповідально, сміємося занадто мало, їздимо дуже швидко, гніваємося занадто легко, спати лягаємо занадто пізно, прокидаємося втомленими, читаємо мало, багато дивимося телебачення, а молимося занадто рідко.

Збільшили свої домагання, але скоротили цінності. Говоримо багато, любимо рідко, а ненавидимо надто часто. Знаємо, як вижити, але не знаємо, як жити. Додаємо роки до людського життя, але не додаємо життя до років.

Підкорюємо космічні простори, але не душевні. Очищаємо повітря, але забруднюємо душу. Пишемо більше, але дізнаємося менше. Плануємо більше, але домагаємося меншого. Навчилися поспішати, але не чекати. Освоюємо нові комп’ютери, але спілкуємося усе менше.

Це час швидкого харчування і поганого травлення, великих людей та дрібних душ, швидкого прибутку та важких взаємин.

Час зростання сімейних доходів та збільшення кількості розлучень, гарних будинків та зруйнованих домашніх вогнищ, коротких відстаней, одноразових підгузок, разової моралі, зв’язків на одну ніч, зайвої ваги й таблеток, які роблять усе: збуджують, заспокоюють, убивають нас.

Треба приділяти більше часу тим, кого любите, тому що вони з вами не назавжди.

Частіше гаряче притискати близьку людину до себе, адже це – єдиний скарб, який потрібно берегти, говорити «люблю тебе» своїм коханим, але спочатку дійсно це відчути.

Поцілунок та обійми можуть поправити будь-яку неприємність, коли йдуть від серця.

Треба частіше триматися за руки й цінувати моменти, коли ви разом, тому що одного разу цієї людини не буде поруч із вами, знаходити час для любові, для спілкування, для можливості поділитися своїми думками. Життя вимірюється не числом вдихів-видихів, а моментами, коли захоплює дух!

«Погляд часу» №51-17.12.2020

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber
Теми:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *