Пасинкування: за і проти
Пасинки – це пагони, що розвиваються на вегетативній лозі з бруньок біля основи листя. Пасинки, що з’явилися, несуть молоде листя, яке необхідне для молодої рослини, але у той же час воно різко погіршує провітрювання крони рослин і освітлення грон винограду, а це, у свою чергу, сильно збільшує ризик ураження рослини грибковими захворюваннями.
Як діяти у цьому випадку з пасинками? Є три варіанти.
Перший – повне видалення пасинків. Цей прийом гарний у тому випадку, якщо хочуть отримати якісну лозу для вирощування саджанців. Із цією метою, наприклад, на маточниках подвійних лоз за літо обламку пагонів роблять кілька разів.
Другий варіант – пасинки не чіпати, нехай собі ростуть, але цей варіант прийнятний при вирощуванні винограду на арках і козирках. На вертикальній шпалері у цьому випадку виноградний кущ уже до середини літа буде нагадувати ялинку, під якою сховався урожай, який через нестачу світла і погане провітрювання може нас не порадувати, а засмутити.
Залишається третій варіант – неповне видалення пасинків. Яким чином? Багаторічна практика дала на це питання цілком певну відповідь. І ця відповідь – прищепування пасинків із залишенням 2-3 листків. При розвитку на пасинках 4-5 листків верхівку пагона видаляють. Прищіпкці піддаються всі пасинки, і якщо прищипують увесь пагін, то не чіпають тільки верхній пасинок, необхідний для продовження зросту основного пагона. Пасинки другого порядку і т. д. Пасинки, що з’являються на перших, як правило, видаляють повністю. Залишені пасинки з 2-3 листків оновлюють і заповнюють листову масу куща винограду. Крім того, у пазухах пасинків краще закладаються зачатки суцвіть у бруньках. Пасинки утворюються протягом усього вегетаційного періоду, і їхній ріст сповільнюється і загасає повністю тільки з припиненням вегетації рослини. У різних сортів винограду різна здатність до пасинкоутворення. Відмітимо, що у сортів винограду з коротким міжвузлям усе ж краще пасинки видаляти повністю з метою недопущення загущеності кущів, але при цьому не можна верхню частину пагонів прищипувати, щоб зберігалася точка зросту. Якщо на кущі винограду видалити всі пасинки повністю і прищипнуть точку зросту на верхівці пагона, то можна спровокувати передчасне розпускання молодих центральних бруньок нових зимуючих бруньок основних зелених пагонів, які призначені для урожаю наступного року. Таке явище можливе у період активної вегетації рослин і в міру її загасання (кінець літа) стає малоймовірним.
Описані вище прийоми догляду за виноградними рослинами більше підходять для кущів, що вступили в активну фазу плодоношення. А ось при вирощуванні молодих виноградних рослин ставлення до пасинків інше.
Якщо ви посадили саджанець винограду і вам потрібно отримати у перший рік 1-2, а на наступний рік 4 потужних пагона, які стануть рукавами молодого куща, то у цьому випадку краще пасинки видаляти на самому початку зросту, щоб забезпечити посилене живлення основних пагонів і їх хороший приріст. На молодих кущах, які тільки вступають у плодоношення, пасинки бажано в основному видаляти повністю, щоб не перевантажувати молоді кущі зеленою масою і не послаблювати їхній ріст. Як правило, видаляють всі пасинки на вирощених у розсаднику саджанцях і на пагонах, із яких формують відводки виноградної лози, щоб отримати якісний посадковий матеріал.
