Перший «Кобзар» був надрукованим на папері для цигарок

Перший Кобзар
Перший «Кобзар» був надрукованим на папері для цигарок

«Погляд часу» №10-2019

А коштувала книга один срібний рубель
Незабаром виповнюється 179 років із дня виходу «Кобзаря» у світ та 205 років із дня народження видатного поета і художника Тараса Шевченка.

Перші вірші видали проти волі автора

Український поміщик Петро Мартос замовив акварельний портрет молодому відомому у Петербурзі художнику Тарасу Шевченку. Під час роботи над полотном той відійшов на хвилинку, а Мартос, нудьгуючи, підняв із підлоги аркуш паперу, де були вірші. Вражений поміщик запитав у художника, чи знає він автора. Той зізнався, що то він і є, й витягнув із-під ліжка коробку, де тримав свій поетичний доробок. Мартос попросив дати почитати рукопис, обіцяючи одразу повернути. Тарас просив нікому не показувати. Мартос пообіцяв, однак одразу ж подався до Євгена Гребінки – найавторитетнішого поета в українській громаді тодішнього Петербурга. Вірші читали разом. Вирішили впорядкувати рукопис і видати книжкою.

Згодом Мартос згадував: «Багато праці коштувало мені умовити Шевченка. Нарешті він погодився, і я надрукував «Кобзаря» у 1840 році за непомірно малу винагороду».

Видання побачило світ 26 квітня накладом 1000 примірників по 115 сторінок, де було вісім поезій: «Думи мої, думи мої…», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови…»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Зворот першого аркуша книжки був прикрашений офортом за малюнком Василя Штернберґа «Кобзар із поводирем». Книгу надрукували на цигарковому папері.

Петербурзька газета «Северная пчела» від 4 травня 1840 року повідомила про продаж книжки за 1 срібний рубель. Книжку швидко розкупили, а чистий виторг видавця Петра Мартоса склав не менше ніж 400 рублів сріблом.

Пізніше друг поета Михайло Лазаревський скаже: «Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу винагороду».

Друге видання суттєво «покраяли»

Повернувшись із заслання у 1858 році, 44-річний поет починає укладати нову збірку під назвою «Поезія T. Шевченка. Том перший», де мав намір видати вірші, написані до заслання, а в другому – створені на засланні й після нього. До цензурного комітету він подав збірку на 338 сторінках. Дозвіл на видання чекав майже рік. Після цензури книжка суттєво «схудла». Окрім раніше виданих, але скорочених, із нових творів потрапили лише «Наймичка» та «Псалми». Книговидавець Дмитро Кожанчиков поставив умову назвати збірку «Кобзарем». На видання накладом 6050 примірників Шевченко позичив у черкаського цукрозаводчика Платона Симиренка 1100 рублів, а борг повертав книжками.

До книжки увійшло 17 творів і портрет автора. У книгарнях вона з’явилася у 1860 році й коштувала 1,20 рубля сріблом. До речі, у друкарні Пантелеймона Куліша на прохання поета окремо видрукували заборонені цензурою уривки, які він згодом вклеїв у кілька примірників, які дарував друзям.

«Кобзар» без цензури вийшов у світ у Празі

Наприкінці 1876 року у чеській Празі побачило світ перше нецензурне видання Шевченкового «Кобзаря». З погляду України ця подія була важливою тому, що того самого року вийшов так званий «Емський» указ, який цілковито заборонив українську літературу, тому празьке видання «Кобзаря» було підтримкою української літератури. До того ж до книги увійшли не публіковані поезії, які раніше не пройшли цензуру.

Згодом з ініціативи Олександра Русова у тій самій празькій друкарні побачили світ поеми Шевченка «Княжна», «Варнак», «Неофіти», «Марія», які разом із нецензурним виданням «Кобзаря» зберігаються у Слов’янській бібліотеці у Празі.

До речі, у Києві у музеї Шевченка зберігається унікальне видання «Кобзаря» заввишки 2 м і завширшки 1,45 м. Це найбільший «Кобзар» у світі. У книзі представлені кілька творів авторства Шевченка: «Мені тринадцятий минало», «Заповіт», «І виріс я на чужині».

FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *