Під стандартним прізвищем Іванов

Виповнюється 70 років із дня народження українського актора Сергія Іванова.

Сергій Іванов не пішов у дипломати, як сподівалося його оточення; не розтринькав себе на гулянках, як робить багато дітей впливових батьків; не спаплюжився через несамовиту популярність. Він знайшов професію до душі й себе у цій професії – на нашу втіху.

Бабуся – математик, мама – хімік. Дід – академік Інституту мовознавства, усе життя писав підручники з української мови. Батько був українським поетом, поєднував партійну роботу з викладанням у Київському університеті. Ким міг стати Сергій? Він вивчав англійську, займався музикою і карате, ще хлопчиськом почав ганяти на батьковій «Волзі» й розважати компанії своїми дотепами. Він міг узагалі ніким не ставати й усе життя залишатися сином і онуком не останніх у Києві людей.

У 1968 р. тодішній ректор Київського театрального інституту зустрів Сергієвого батька, з яким мешкали по сусідству, і повідомив, що хлопець вступає на акторський факультет. Батько здивувався. Сергій вступив у престижний виш без батьківської протекції. Та й чи потрібна була протекція талановитому хлопцеві? Він був худенький, смішний, сутулий і трохи незграбний.., але тільки-но він з’являвся, усі раділи, а коли усміхався – усі починали усміхатися.

У 19 років Сергій зіграв молодого Павла Тичину в «Сім’ї Коцюбинських», упродовж наступних двох років у студента ще сім кінокартин. Коли йому виповнилося 21, він нахабно вліз до Леоніда Бикова на роль Кузнєчика у фільмі «У бій ідуть тільки «старики». Режисер хотів задіяти у цій ролі Володимира Конкіна, однак той у сусідньому павільйоні грав Павла Корчагіна у стрічці «Як гартувалася сталь».

Актор Сергій Іванов
Сергій Іванов у фільмі “В бій ідуть одні старики”

Биков потім сміявся, що Сергій зачарував його самовпевненою юнацькою зухвалістю. Та чи можна наразі уявити собі в ролі Кузнєчика не Сергія? Хоча з роками Іванову дуже не подобалося, коли його називали Кузнєчиком, немов гвіздком прибивали до однієї ролі…

Після фільму Бикова для Сергія немов розв’язався мішок зі скарбами. Упродовж 1970-х років він, актор кіностудії Довженка, знявся у 32 кінокартинах! У наступному десятилітті – ще більше, як 20 стрічок. Метьолкін у музичній молодіжній комедії «Ар-хі-ме-ди» і Ларіосик у «Днях Турбіних», революціонер Афіноген (одна з найкращих його ролей) у серіалі «Народжена революцією», боєць Лавкін в «Ати-бати, йшли солдати» і таксист Василь у комедії «Суєта суєт»… Звісно, не всі ролі Іванова були рівнозначними за масштабом і глибиною.

На початку 1990-х рр. через відсутність роботи Іванов невтомно шукав заробітки й можливості для творчої самореалізації. І знаходив! Закінчив режисерські курси. Заснував і очолив студію «Панорама», став одним з організаторів кінофестивалю «Молодість» і навіть був консультантом із питань культури в Мінфіні. А головне – Сергій знайшов себе на телебаченні. Він зняв цикл передач про життя відомих українців в еміграції.

Перед смертю започаткував новий проєкт – про замки Західної України. В ефір вийшла перша пілотна передача, реакція глядачів на неї була настільки позитивною, що спонсори надали значні кошти для розкрутки проєкту. Не судилося. Помер через радісні хвилювання: на радощах Сергій із другом сіли вдома в актора за склянкою «какавки» – і серце зупинилося.

Його ховали з військовими почестями – на знак поваги до тих хлопчаків-фронтовиків, яких так багато зіграв Сергій Іванов.

Про особисте життя актора також можна знімати фільм. Уперше він одружився у 19 – навіщось. Узяв шлюб із колишньою однокласницею. Та кохання закінчилося за три місяці.

Друга дружина – балерина. Сергій знімався у Криму, а дівчина була там на гастролях. Закохались, одружились. Якщо вірити актрисі Ользі Матешко (капітан Зоя у фільмі «У бій ідуть тільки «старики»), у нього – постійні знімання, у балерини – вистави й гастролі. Бачилися нечасто. Сергій хотів дітей, дружина прагнула кар’єри. Вони промучилися сім років і розлучилися.

Аж у 35 років Сергій зустрів жінку своєї мрії. Лариса мала дуже прозаїчну професію – бухгалтер. Кажуть, актор побачив її на прогулянковому пароплаві, напустив на себе «крутизни», став нахабно чіплятися. Шокована дівчина відшила залицяльника й навіть присоромила. За два місяці це невдале знайомство закінчилося весіллям. Сергій виявився чудовим сім’янином.

Сергій і Лариса Іванови
Сергій і Лариса

У 1987 році у подружжя народилася донька Марійка – татова напарниця в іграх та розвагах, татове все. Марія – справжня красуня, шкода, що не стала актрисою, а вибрала мамин фах.

Дочка Сергія Іванова - Марія
Дочка Сергія Іванова – Марія Іванова

Заміж Лариса більше не виходила. Але й не робила зі свого вдівства бізнес, торгуючи спогадами про чоловіка. Просто ставила на ноги їхню доньку та зберігала найменші подробиці свого щасливого життя з ним.

«Погляд часу» №28-8.07.2021

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber
Теми:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *