Пільга чи субсидія: що вигідніше

Пільга чи субсидія
Пільга чи субсидія: що вигідніше

Багато українців стали перед вибором: яку державну допомогу краще оформити на час опалювального сезону. Як розрахувати найбільш вигідний варіант і скільки можна заощадити, переходячи протягом року з субсидій на пільги і навпаки.

Пільговик пільговику різниться

У Мінсоцполітики заявили: у кожного є вибір – або пільга, або субсидія. А при виборі оптимальної соцдопомоги все залежить від конкретної ситуації: комусь вигідніше оформити субсидію, а комусь – пільгу. При цьому, як кажуть експерти, слід звернути увагу на кілька моментів. По-перше, пільга (вона може становити від 25 % до 100 % залежно від категорії) надається конкретній людині, тоді як субсидія нараховується на домогосподарство, виходячи з сукупного доходу сім’ї.

Наприклад, у квартирі проживають три людини, у такому випадку загальний обсяг спожитих послуг ділиться на кількість пільговиків. І якщо з тих трьох, що проживають у квартирі, лише один пільговик, то пільга набереться лише на третю частину платіжки. Якщо ж усі пільговики, то пільга буде нарахована на весь обсяг спожитих послуг, але не більше норм споживання, визначених законодавством. Якщо у місяць було використано енергоресурсів більше встановленого нормативу, то надлишки оплачуються за повною вартістю. По-друге, при пільговій оплаті за послуги квитанції жителям надходять уже з урахуванням знижки, при субсидії – у квитанції вказана повна сума, але її частину виплачує держава.

Як рахується

Коли вигідніше оформляти пільгу, а коли субсидію, розберемося на конкретних прикладах. Так, наприклад, виходячи з соціальних нормативів, плата за послуги ЖКГ в опалювальний період для пільговика з пенсією в 1800 грн, який проживає один у столичній квартирі площею 38 м², становить 343 грн (газопостачання: 10,5 м³ × 8,55 грн = 89,8 грн; електроенергія: 90 кВт/год. × 0,9 грн = 99 грн; гаряча вода: 1,6 м³ × 80,6 грн = 129 грн, водопостачання і водовідведення: 4 м³ × 18,4 грн = 73,6 грн). У такому випадку, володіючи пільгою у 50 %, він отримає знижку у розмірі 171,5 грн. Тоді як при призначенні субсидії його обов’язковий платіж складе 7,59 %, а розмір субсидії – 206,4 грн. У такому випадку йому вигідніше оформити субсидію. У той же час якщо пільговик має знижку у 75 %, то він отримає знижку у розмірі 259 грн і тоді йому вигідніше оформити пільгу.

Тим часом, як розповів заступник директора департаменту соцполітики КМДА Максим Бутченко, за статистикою, пільгами вигідніше користуватися виключно в неопалювальний період. «Різниця полягає у тому, що пільга дається на соціальні нормативи, виходячи з 31,5 м² на людину, а субсидія – на 48,8 м². Тобто, субсидія поширюється на більшу кількість квадратних метрів. Тому взимку у більшості випадків вигідно користуватися субсидією, але кожен випадок індивідуальний. Наприклад, у Києві з 280 тис. субсидіантів десь 40-50 тис. У минулому році після закінчення опалювального сезону перейшли на пільги влітку і в жовтні вони знову написали заяви на субсидії», – розповів Бутченко. При цьому він додав, що відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабміну від 4 липня 2015 року № 389 розраховувати на пільгу можуть лише ті, чий дохід не перевищує 2972 грн на місяць.

Економічний експерт Олександр Охріменко також запевняє, що більшість українців вибирає субсидію. «Так, є категорії громадян, для яких пільга покриває 75 % або навіть 100 % вартості ЖКП. Але часто буває, що з подружжя пільга належить тільки одному з них. У такому випадку подружжю вигідніше взяти субсидію. Також пільги можуть бути вигіднішими для будинків з індивідуальним опаленням. Але точної відповіді дати не можна. Кожен сам повинен сісти і підрахувати», – сказав О. Охріменко.

Як змінити

За словами Бутченка, якщо сім’я має право на субсидію, але вважає, що їй вигідніше користуватися пільгами, то вона може подати заяву до органів соцзахисту на її скасування і платити комуналку з урахуванням пільг. І навпаки, якщо взимку їм вигідна субсидія, то подати заяву, щоб призначили саме її. «Ніяких ризиків, що після відмови від пільг людям доведеться заново ходити по інстанціях і збирати необхідні довідки, немає. Пільги не скасовуються, а тільки «заморожуються» на той період, поки людина отримує субсидію», – пояснив М. Бутченко.

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *