Поради батькам по вихованню дітей

Юлія Гіппенрейтер – відомий психолог, талановитий педагог, автор книг і посібників із виховання дітей. Вона вміє доступно пояснювати батькам непрості теми в дитячій психології. Ці поради не завадить роздрукувати і повісити на видному місці, щоб можна було переглядати їх кожного дня.

Поради батькам по вихованню дітей
  • Непослух – єдине, що дитина може протиставити неправильному поводженню з нею.
  • «Проблемні», «важкі» діти – завжди результат неправильно сформованих стосунків у сім’ї.
  • Безумовно приймати дитину – означає любити її не за те, що вона гарна, розумна, а просто за те, що вона є!
  • Чим більше дитину сварять, тим гіршою вона стає. Тому, що виховання дитини – це не дресура. Батьки існують не для того, щоб виробляти у дітей умовні рефлекси.
  • Чим частіше батьки дратуються на дитину, критикують її, тим швидше вона приходить до узагальнення: «Мене не люблять».
  • Не втручайтеся у справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомоги. Своїм невтручанням ви будете повідомляти їй: «Із тобою все в порядку! Ти впораєшся!». Інша справа, якщо вона натрапила на трудність, яку не може подолати. Тоді позиція невтручання не годиться, вона може принести тільки шкоду.
  • Якщо дитині важко і вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй. При цьому візьміть на себе тільки те, що вона не може виконати сама.
  • Особистість і здібності дитини розвиваються тільки в тій діяльності, якою вона займається за власним бажанням і з інтересом.
  • Підліткова мода подібна вітрянці – багато дітей її підхоплюють і переносять у більш-менш серйозній формі, а через пару років самі ж посміхаються, озираючись назад. Але не варто батькам у цей час конфліктувати зі своїм сином або дочкою.
  • Дозволяйте вашій дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (чи своєї бездіяльності). Тільки тоді вона буде дорослішати і ставати «свідомою».
  • Можна висловлювати своє невдоволення окремими діями дитини, але не дитиною у цілому. Можна засуджувати дії дитини, але не її почуття. Невдоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте в неприйняття її.
  • Дайте дитині бути самою собою. Не підштовхуйте її увесь час. Не вчіть її. Не читайте їй нотацій. Не намагайтеся її звеличувати. Не змушуйте її робити що б то не було!
  • У всіх випадках, коли дитина засмучена, ображена, зазнала невдачі, коли їй боляче, соромно, страшно, коли з нею обійшлися грубо чи несправедливо і навіть коли вона дуже втомилася, перше, що потрібно зробити – це дати їй зрозуміти, що ви знаєте про її стан, чуєте її.
  • Не вимагайте від дитини неможливого. Замість цього подивіться, що ви можете змінити навколо себе.

«Уют» №24-10.06.2021

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *