Постковідний синдром у дітей
На жаль, багато хто з тих, хто переніс Сovid-19, ще довгий час не можуть про нього забути, в тому числі й діти. А все через постковідний синдром у дітей, який може давати про себе знати протягом декількох місяців після перенесеного захворювання. Слабкість, задишка, труднощі з запам’ятовуванням та концентрацією, проблеми з серцево-судинною системою – ось основні симптоми постковідного синдрому.

«Найчастіше він розвивається у дітей віком від 10 років, але іноді спостерігається й у дітей молодшого віку», – каже педіатр Катерина Шабельник.
Проявляється він так
- Психічні та емоційні розлади. У дітей може виникнути підвищена тривожність, початися панічні атаки.
- Гормональні бурі. Постковід у підлітків може виявлятися у вигляді ендокринних порушень, гормонального збою. Наприклад, у дівчаток може порушитися менструальний цикл.
- Погіршення зору. Це може тривати недовго через тимчасовий набряк зорового нерва. Але, на жаль, це може стати й серйозною довгостроковою проблемою.
- Тривала гіпертермія. У дитини може місяць-два триматися температура 37,2-37,5 °С.
- Млявість, слабкість, підвищена стомлюваність. У цьому випадку важливо стежити за тим, щоб дитина не почала різко займатися спортом. До фізичних навантажень треба повертатися поступово.
- Проблеми з серцево-судинною системою. Коронавірус б’є по ній серйозно. Виникає запалення судинної стінки, вона стає твердою. Через це можливе виникнення тромбозів.
Крім того, коронавірус вражає судини головного мозку, що може спровокувати інсульти, у рідкісних випадках, навіть, у підлітків. Найчастіше серед молоді після коронавірусу зустрічаються міокардити.
А ось фіброз легень, коли частина легені стає, як жорстка підошва, у дітей після коронавірусу, як правило, не розвивається. Справа в тому, що легенева тканина у них досить еластична.
Крім того, діти багато рухаються, а це допомагає тканинам легень добре вентилюватися.
Іноді постковідний синдром дається взнаки відразу ж, а іноді – через якийсь час. Щоб не запустити проблему, важливо через 3 місяці після хвороби зробити: загальний аналіз крові, сечі; кардіограму – для старших дітей; УЗД серця – для дітей молодшого віку; обстежити гормони щитовидної залози, гормони надниркових залоз; зробити глюкозотолерантний тест.
Варто планово відвідати кардіолога, невролога, особливо, якщо дитина почала кусати нігті, виривати волосся.
«Уют» №5-27.01.2022