Про вплив дезодорантів на розвиток раку грудей
«УЮТ» №21-2019
Статті про шкоду дезодорантів і антиперспірантів у плані виникнення раку грудей з’явилися в Інтернеті та популярній літературі кілька років тому. У них стверджується, що компонент алюмінію хлоргідрат, проникаючи через судини, з організму не виводиться, а накопичується, і частіше за все у подальшому викликає рак грудей. Наскільки правдиві такі твердження? Чи можуть дезодоранти викликати рак грудей? Однозначної відповіді, що підтверджують цю теорію, наука поки не дає.
Національний Інститут Раку (США) спростовує твердження про зв’язок дезодорантів із раком грудей. Інша американська регуляційна організація – FDA, яка перевіряє харчові продукти, косметику, ліки, медичні прилади та засоби на наявність шкідливих речовин, теж не виявила впливу дезодорантів на рак грудей.
Інгредієнти, що містять алюміній у дезодорантах та антиперспірантах, тимчасово закупорюють протоки потових залоз, перекриваючи виділення поту на поверхню шкіри. Ідея про шкоду алюмінієвих речовин заснована на тому, що вони нібито мають естроген, а він, як відомо, стимулює зростання ракових клітин молочної залози. Однак куди більшу проліферацію молочних залоз викликають препарати прогестерону, і доведено зв’язок між прогестероном і виникненням раку молочної залози. Тому нашим жінкам не завадило б задуматися над тим, що безконтрольне приймання прогестерону може обернутися появою у них раку грудей через 15-20 років.
Інші дослідники стверджують, що шкоду надають парабени, які широко використовуються в дезодорантах та антиперспірантах і симулюють естрогенну активність у клітинах молочної залози.
Парабени використовують у косметичних засобах, їжі, ліках. Але більшість дезодорантів усе ж не містять парабенів, особливо якщо їх виробництво регулюється та контролюється відповідними інстанціями. Лікарі радять вивчати склад продуктів, які використовуються по догляду за шкірою. До парабенів відносять метилпарабен, пропілпарабен, бутилпарабен і бензілпарабен. Прогресивні лікарі дотримуються думки, що спекуляція про причетність цих речовин до раку молочної залози не доречна, а потрібне проведення науково-клінічних досліджень, бо поки що такий зв’язок не доведений.
