Пронозівський феномен – таємниця за старим замком

привид

Його приїздили досліджувати з багатьох міст України. Столичні маги намагалися втихомирити містичну субстанцію. Але їм так і не вдалося порозумітися зі «злим генієм».

Буваючи в селі Пронозівка, що на Полтавщині, випадково почула про те, що на одному подвір’ї, а точніше в будинку, колись жила таємнича сила.

І от я перед тим помешканням. Мою увагу привернув великий замок, який наче й не замикав дверей, але чомусь був зачиненим.

Я засумнівалася, чи не даремно приїхала, чи вдома господар? А потім побачила його в незавішеному вікні, він махав старечою кістлявою рукою на знак того, щоб заходила. Переступивши поріг будинку, побачила на ліжку дідуся в широкій полотняній сорочці. Дід Василь (прізвище з етичних міркувань не вказую) спочатку застеріг, що не мав би розповідати про цю історію ще протягом п’яти років, а також впускати сторонніх людей, та якщо я вже приїхала…

Каже, почалося все з того, що його покійна дружина поїхала на гостини до Кременчука до доньки, звідки повернулася не сама, а, як каже дід, «з ним». Кого він мав на увазі – полтергейста, домовика або якусь іншу силу – господар не відповів. Хоча, судячи з того, що відбувалося тут, домовиком це створіння назвати не можна, бо домовик – миролюбна «істота». Хоча, буває, і пустує, та не завдає серйозних клопотів.

У квартирі дочки робилося щось неймовірне, те, що пізніше стало відбуватися і в цьому сільському будиночку. Хоча дітей невідома сила не чіпала.

Наприклад, як можна пояснити, що в березні родина 27 днів жила просто неба, на подвір’ї, де ще лежав сніг? Перебувати в оселі стало просто нестерпно. Невидима сила кидала камінці, які господар приніс від річки, розібрала на запчастини телевізор, велосипед. Іноді раптово могло увімкнутися чи вимкнутися світло. Часом, коли кипів чайник, він швидко міг опинитися на підвіконні.

А як пояснити те, що мій диктофон у цьому будинку раптом перестав записувати? Запрацював лише, коли від’їхала на півкілометра від цієї містичної садиби. Казав же дід, що п’ять років не можна розповідати нікому…

Одного разу, зібравшись на поминальний обід за сином, родина хотіла відкоркувати пляшку вина. Та де там! Вона миттю перелетіла через усю кімнату і, розбивши віконну шибку, залишилася неушкодженою. Можливо, невидимка був проти спиртних напоїв?

Господарі помітили, що в присутності їхнього «квартиранта» у жодному разі не можна було лаятися, вживати нецензурні слова. Це його тільки дратувало, підштовхувало до чергових витівок.

Моторошно згадувати, а бачити тим паче, коли на стінах кімнати зранку виднілися чітко виведені чорні хрести. Господарював цей дух і на горищі, де одного разу зайнявся дах і навіть скло, але вогонь вдалося загасити. Словом, спокою не було ні вдень, ні вночі.

«Хазяїн» порався і по господарству: годував порося, запалював газову плиту. Одного дня запалала літня кухня. Полум’яні язики тріщали так, що нічого не змогли вдіяти ні односельці, які прийшли на допомогу, ні пожежна машина, у якої, тільки-но вона наблизилася до подвір’я, двигун раптом перестав працювати. Коли люди вкотре кинулися гасити вогнище, у хід пішли вила, які раптом полетіли в бік господаря. Якби він не відскочив, вцілили б йому просто в груди. На щастя, вони встромилися в землю поряд. А коли хтось із односельців спробував їх витягти, то відчув, що ніби якась сила не дає цього зробити.

Цей феномен приїздили досліджувати з багатьох міст України. Побували тут і столичні маги, які намагалися втихомирити містичну субстанцію і заодно допомогти родині. Але їм так і не вдалося порозумітися зі «злим генієм». Жахи продовжувалися.

Незабаром хтось порадив зятеві діда Василя жінку, яка і взялася за цей феномен. Цілий день вона робила відомі тільки їй справи. Після її «чаклування» в обійсті дійсно стало тихо. Саме та жінка, зізнався дід, і почепила замок на двері. Але при цьому зауважила, щоб господарі не розповідали цю історію і не впускали в оселю сторонніх. Чому? Пояснила, що це пов’язано з обертом планет. А може, річ не тільки в цьому, а ще й у замкові, який упродовж тривалих років після згаданих подій висить на дверях? Загадка, до якої намагалися докопатися безліч знавців паранормальних явищ, так і залишилася поза межами їхнього розуміння.

Дуже хотілося дізнатися, яку ж все-таки назву має пронозівський феномен. Але господар від запитання відмахується – мовляв, страшно навіть згадувати. А може, й дійсно не треба говорити…

привид за замком

Вийшовши з цього загадкового будинку, я чомусь неодноразово озиралася на нього, а саме на той замок – чомусь він мені найбільше запам’ятався після тієї зустрічі. На вигляд звичайнісінький будинок, але ж має велику таємницю за тим замком.

Вийшовши з цього загадкового будинку, я чомусь неодноразово озиралася на нього, а саме на той замок – чомусь він мені найбільше запам’ятався після тієї зустрічі. На вигляд звичайнісінький будинок, але ж має велику таємницю за тим замком.

Ще довго мої думки кружляли в тій оселі, а в уяві поставали події, про які розповідав дід Василь, і час від часу по тілу ніби пробігали мурахи. Буває ж таке!..

Олена Супрун

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"

FacebookTwitterPinterestViber