Пульсоксиметр при коронавірусу
Кількість хворих на коронавірус в Україні щодня збільшується. Тому ми продовжуємо друкувати матеріали на цю гарячу тему. І розповідати будемо про пульсоксиметр.
У деяких країнах органи охорони здоров’я радять у разі позитивного тесту на СOVID-19 вважати одним із параметрів, що визначають необхідність госпіталізації, показники пульсоксиметрії, нижчі за 93 %. Що ж це за прилад і як він допомагає при коронавірусу?
Як працює пульсоксиметр
Пульсоксиметр – це пристрій, що визначає рівень насичення крові киснем. При пневмонії цей показник може дуже впасти. Оскільки коронавірус часто спричиняє запалення легенів, використання приладу допоможе визначити ступінь важкості хвороби.
Цей пристрій дуже простий у використанні. Пульсоксиметр схожий на прищіпку, яку одягають на палець і яка за 10-20 сек. показує рівень кисню і пульс. Потрібно тільки виконати такі умови: перебувати у спокійному стані, сидіти, вимірювати 3-4 хв. (ранні показники бувають нестійкими).
Основний параметр, який визначають за допомогою пульсоксиметра, – це насичення крові киснем. До складу червоних кров’яних клітин (еритроцитів) входить білок гемоглобін, який переносить кисень. Кількість гемоглобіну з киснем у венах і артеріях різна (в артеріях більша), саме тому артеріальна кров яскравіша, а венозна темніша.
Пульсоксиметр, грубо кажучи, визначає саме яскравість крові й дає змогу визначити, скільки гемоглобіну в артеріальній крові пов’язано з киснем. Цей показник визначається у відсотках і називається насиченням крові (а точніше гемоглобіну) киснем. Якщо пульсоксиметр показує 96 %, то це означає, що 96 % гемоглобіну переносить кисень, а 4 % ні.
Рівень насичення крові киснем є одним з основних показників, за яким визначають, чи треба давати пацієнтові кисень через маску, чи йому потрібна штучна вентиляція легенів.
У разі важкої пневмонії в легенях порушується перехід кисню з повітря у кров. У здорової людини рівень насичення крові киснем становить 95 % і вище. Це свідчить про те, що тканини організму не страждають від браку кисню й легені доволі ефективно «передають» його у кров. Однак у людей із хронічними захворюваннями легенів бувають низькі показники (наприклад, 88 %), хоча організм людини адаптований до такої ситуації.
«Погляд часу» №43-22.10.2020
