“Реформа” Укрпошти – еталонне злочин влади

І все – заради чийогось приватного інтересу

Руйнування Укрпошти – цього найважливішого для суспільства державного підприємства, – насправді є однією з прославлених “реформ” діючої влади.

Саме такими “реформами” і хваляться президент, керівники Верховної Ради, парламентських фракцій, прем’єр-міністри, різні “пакети реформ” і “Нацрада”.

Саме такі українські “реформи” схвалює Європа і всілякі високі міжнародні інстанції.

А чим вони є насправді, ці “реформи”, розібратися не важко. Бо “реформа” ДП Укрпошта є рівно тим же самим, що і все інше під назвою “реформи” – розкраданням народної власності в особливо великих розмірах із зловживанням службовим становищем вищими державними службовцями. У змові зі своїми господарями-олігархами.

Тобто, це крадіжкою, корупцією в мега-масштабах, засновані на найвищому державному рівні і здійснюються за планами і під контролем тих же самих держслужбовців і політиків.

Алгоритм грабіжницьких операцій під кодовою назвою “Реформи” стандартний:

а) на рівні президента, прем’єр-міністра, олігархів і їх слуг з числа “лідерів політичних партій” визначається, хто буде що “реформувати” (читай – привласнювати способом розкрадання чи приватизації);

б) на рівні Адміністрації президента, вищих органів виконавчої влади, зарубіжних “стратегічних радників” і “громадянського суспільства” (в складі вирощених самими ж корупціонерами “грантоїдів”) створюються “прозорі механізми” кадрових рішень. Як правило, це конкурсні комісії, до складу яких входять ті ж “грантоїди” чи інші годованці олігархів;

в) з формальним дотриманням “прозорих механізмів”, а насправді, в більшості своїй, з підробкою результатів “конкурсів”, на керівні посади в державні підприємства, заплановані до “дерибану”, призначаються заздалегідь певні топ-менеджери. Люди того олігарха, або вищого держслужбовця або політика, якому дісталося дане підприємство при “розподілі” народної власності;

г) новопризначені за шахрайськими схемами топ-менеджери, в свою чергу, формують у складі держпідприємства “команди ефективних менеджерів”. Насправді – команди трунарів державного підприємства, в завдання яких входить руйнування його кадрового і функціонального потенціалу з метою підготовки до “приватизації” цього майна.

Вищий цинізм ситуації полягає в тому, що всіх цих злодіїв і прислужників злодіїв ще більш високого рангу рекламують як героїв-реформаторів, мало не як ангелів-рятівників країни і зовсім некорумпованих діячів, яким, для попередження корупційних ризиків, призначаються астрономічні зарплати і ще більш астрономічні премії.

Тобто, злочинна діяльність грабіжників народу і сам процес грабежу народу оплачуються за рахунок самого ж народу.

“Реформування” Укрпошти може розглядатися як еталонне злочин “реформаторів”. З усіма “дійовими особами і виконавцями” на поверхні.

14 квітня 2016 року за квотою “Народного фронту” міністром інфраструктури призначається “молодий реформатор” Омелян.

Через пару місяців керівником ДП Укрпошта, яке входить в систему Мінінфраструктури, стає “молодий реформатор” Смілянський. Відразу ж він починає “формувати команду ефективних менеджерів”.

Масово звільняють досвідчених поштовиків з профільною освітою і багаторічним стажем роботи. Зате набирають молодих людей, в основному з числа банківських працівників, які поняття не мають про завдання і специфіку діяльності Укрпошти. А їм і не треба знати – серед їх завдань не поліпшення обслуговування населення, а зовсім протилежне.

Штати місцевих відділень зв’язку стрімко скорочують, тоді як апарат обласних і центральних установ розширюють – з відповідним збільшенням фондів оплати праці.

Сільські поштові відділення закривають. Надання життєво необхідних людям послуг фактично неможливо. Тому що приїзд в село поштової машини один раз в тиждень – якщо ще доїде, особливо взимку – це не державна послуга. Це – державне знущання над людьми.

Те ж саме чекає і віддалені мікрорайони міст і селищ.

Ось така “реформа”. Насправді – добре спланований злочин щодо позбавлення громадян елементарних людських прав, аж до права на існування включно. А як жити в віддаленому селі без сільради, школи, магазину, фельдшерського пункту, часто без електрики – так без пошти ?!

І все – заради чийогось приватного інтересу. Легко обчислити чий він, цей інтерес, здатне навіть Національне антикорупційне бюро – при його хронічному небажанні помічати складу тяжких та особливо тяжких кримінальних злочинів в діях урядовців та інших “реформаторів”.

Чиїми людьми є “ефективні менеджери” – у них фактично на лобі написано, тобто в резюме.

А для кого вони стараються, вже вони самі “розписалися”. Відкривши банківські рахунки державного підприємства чомусь не в “Ощадбанку” або іншу державну фінансову установу, а в добре відомому приватному банку.

Злочин по знищенню Укрпошти треба негайно зупинити, а злочинців притягнути до відповідальності. Тільки цього не зроблять ні президент, ні прем’єр-міністр, ні генпрокурор. У них завдання не ті. Вони є точно такими ж “реформаторами”, як і “ефективні менеджери” Укрпошти. Тому це повинні робити ми самі, українські громадяни.

Аркадій Корнацький, народний депутат України