Роздуми перед Великоднем

Айсінов С.М.

Напередодні Великодня завжди замислюєшся над тим, як усе з часом змінилося. Магазини, вітрини і все навколо рясніє атрибутами, які не мають ніякого відношення до самого свята Великодня і віри у Творця. У розмові з молоддю, розумієш, що багато хто з них навіть поняття не мають про Бога. Адже у цьому винні дорослі, які своїм безбожним життям, байдужістю і терпимістю до гріха відвернули дітей від Всевишнього.

Навколо нас достатньо переконливих свідчень на користь існування Творця. Необов’язково на власні очі побачити Бога, щоб повірити в Його існування. Якщо на узліссі ми побачимо доглянутий город із рівними грядками квітів і овочів, то нам не потрібно зустрічатися з садівником, щоб переконатися, що це його рук справа. Досить буде непрямих, але переконливих доказів, щоб розвіяти всі наші сумніви в існуванні садівника.

У дивно влаштованому світі Господь залишив «відбитки Своїх пальців». Уважно розглядаючи все навколо, людина інтуїтивно приходить до висновку про існування Бога. Це саморозкриття називають «загальним одкровенням», тому що воно доступне всім, у всі часи і всюди.

Дослідження, проведене серед європейської молоді, показало, що більшість молодих людей більше не сповідують жодної з релігій.

Дослідження проводилося лондонським університетом св. Марії і предметом його вивчення стали релігійні уподобання серед молодих людей у віці від 16 до 29 років із 21 європейської країни. Вони показали, що у сучасної молоді відсутній релігійний зв’язок із вірою.

У найближчі 10-20 років в Європі буде ще менше віруючих, оскільки більшість релігійних людей, як правило, старшого віку. Висновки не втішні: при збереженні поточної тенденції, християнству загрожує досить швидке зникнення.

«Життя занадто коротке, щоб прокидатися вранці з жалем. Тому люби тих, хто ставиться до тебе добре, прощай тих, хто не правий, і вір, що все відбувається не випадково», – говорила Мати Тереза.

Багатство – це живі батьки, здорові діти, надійні друзі та міцне плече коханої людини. Якщо ви здатні бачити, ходити, говорити, любити і щоранку вставати з ліжка – ви казково багата людина.

Скаржачись на життя, подумайте про тих, хто рано пішов від нас. Скаржачись на чоловіка, уявіть, скільки дівчат мріють вийти заміж. Скаржачись на своїх неслухняних дітей, подумайте про тих, хто кожен день просить Бога про їхню появу. Цініть те, що маєте.

Нам у житті інколи заважає невдячне серце. Скільки є приводів подякувати Богу за те, що ми вранці прокинулися живими, світить сонце, йде дощ, ми можемо милуватися фарбами природи, можемо ходити, нюхати, відчувати, чути, говорити… Якщо ми живемо у квартирах або будинках, власних або орендованих, то вже ми потрапляємо у число 40 % людей, які це мають. Якщо ми маємо хліб на кожен день, то вже потрапляємо у число 20 % людей, що мають хліб для прожитку. У решті 80 % населення Землі хліба немає у достатку. Якщо ми маємо засіб пересування: машину чи інший вид транспорту, то ми потрапляємо вже у число 15 % населення у світі. Якщо ми маємо власний будинок або квартиру, машину, то ми потрапляємо у число 7 % населення. Нам є за що дякувати Богові.

Є три пастки, які крадуть радість і мир: жаль про минуле, тривога за майбутнє і невдячність за сьогодення. Якщо вам вдасться знайти когось, із ким ви можете обійнятися і закрити очі на весь світ, вам пощастило – навіть якщо це триватиме всього декілька хвилин.

І в завершенні висловлювання Віктора Гюго: «Ми народжуємося з криком, помираємо зі стогоном. Залишається тільки жити зі сміхом».

Будьте щасливі, друзі!
Сергій Айсінов

FacebookTwitterPinterest