Ринок землі: Мін’юст відповів на важливі питання у сфері землеустрою

Фахівці Міністерства юстиції зібрали найпопулярніші та найважливіші питання, які виникають у громад щодо земельного законодавства, та відповіді на них.

Хто зможе викупити землю?

Відповідно до законодавства викупити землю можуть громадяни України, яким належить право:

• постійного користування;
• довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення фермерського господарства;
• орендарі ділянок, які набули право оренди через переоформлення права постійного користування до 2010 року.

Ці категорії громадян можуть викупити земельні ділянки з розстрочкою до 10 років. Ціна землі буде дорівнювати нормативній грошовій оцінці, без проведення земельних торгів.

У разі купівлі ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після першої сплати.

Що необхідно здійснити для реєстрації права власності на землю?

По-перше, у ділянки повинен бути кадастровий номер. Його наявність можна перевірити на Публічній кадастровій карті України. Якщо кадастрового номера немає – зверніться до розробника документації із землеустрою для виготовлення технічної документації щодо встановлення чи відновлення меж ділянки в натурі та зареєструйте ділянку в Державному земельному кадастрі. Під час реєстрації ділянки їй буде присвоєно кадастровий номер.

По-друге, зареєструйте право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо до цього часу цього не зробили. Для реєстрації права зверніться до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, нотаріуса чи ЦНАП.

При собі необхідно мати паспорт для встановлення вашої особи. Також для реєстрації права власності підготуйте документи:

• підтвердження сплати адміністративного збору;
• документ про права на ділянку (державний акт на право власності на землю, договори купівлі-продажу, дарування, міни, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину).

Після реєстрації права власності на землю отримайте паперовий чи електронний витяг із Державного реєстру речових прав.

Реєстрація права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вказаний пакет документів зможе гарантувати вам право користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою й допоможе уникнути багатьох ризиків.

Як здійснюється поновлення договорів оренди землі, укладених до 16 липня 2020 року?

Поновлення договорів оренди землі, укладених до 16.07.2020 р., здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. При цьому у разі внесення змін до договору оренди землі після 16.07.2020 р. на них поширюватимуться правила щодо поновлення договорів оренди землі, визначені ст. 126-1 Земельного кодексу.

Важливо. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, не пізніше ніж за місяць до дати закінчення дії такого договору має подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Коли може бути припинено договір оренди землі?

Відповідно до ст. 31 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі, серед іншого, припиняється в разі:

• закінчення строку, на який його було укладено;
• поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
• відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
• набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Коли договір оренди землі може бути достроково розірвано?

Визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі: за згодою сторін та за рішенням суду.

За згодою сторін:

• у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення – за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлене невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань;
• у разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

За рішенням суду:

• невиконання сторонами обов’язків, передбачених ст. 24 і 25 Закону «Про оренду землі»;
• невиконання сторонами обов’язків, передбачених умовами договору;
• у разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;
• на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.

Як змінити цільове призначення земельної ділянки?

Зміна цільового призначення земельних ділянок, що не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою.

Етап 1. Необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється.

Проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.

Етап 2. Власник земельної ділянки повинен подати розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідно сільської, селищної, міської ради. Затвердження документації щодо земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту, здійснюється районною державною адміністрацією.

Підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою чи містобудівної документації. Відмова у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Етап 3. Якщо рішення про затвердження проєкту землеустрою прийняте, потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Для цього документація із землеустрою подається державному кадастровому реєстратору через Центр із надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет.

Надія Гришанова

«Погляд часу» №29 -15.07.2021