Щедрий вечір і Старий Новий рік!

Новий рік – веселе свято, і ми, українці, ніколи не упустимо момент відсвяткувати його двічі. Завдяки зміні Юліанського календаря на Григоріанський, із 13 на 14 січня можна ще раз відчути магію новорічної ночі.

Щедрий вечір і Старий Новий рік!

В Україні здавна Новий рік вважався найсвітлішим та найвеселішим святом: по-перше, після Різдва закінчувався досить строгий піст, а по-друге, у це свято прощалися всі образи і непорозуміння, і починався новий життєвий цикл.

Переддень нового року називали Щедрий вечір. Святкування пов’язане з дохристиянським язичницьким звичаєм. День напередодні Нового року присвячений преподобним Міланії (Меланки чи Маланки) та Василю. А Щедрим його назвали тому, що кутю, приготовлену у цей день, на відміну від різдвяної, можна було заправляти смальцем, вершковим маслом, вершками чи молоком.

У Новий рік прийнято готувати безліч страв, вважаючи, що чим більше страв на столі, тим щедрішим обіцяв бути наступний рік.

На новорічному столі обов’язково мають бути страви зі свинини. Адже Василь, який у християнстві став святим, був покровителем свиней.

Крім того, ця тварина традиційно вважалася символом родючості і достатку.

А от їсти птицю і рибу в новорічну ніч було поганою прикметою, бо вважалося, що щастя «полетить» або «попливе» з будинку.

Дівчата пекли й обрядові булочки – балабушки, за якими ворожили на судженого. Балабушки розкладали на лавці і запускали голодного собаку, чию балабушку він схопить першою, та дівчина першою і вийде заміж. Подавали до столу і вареники з «сюрпризами»: всередину кожного вареника додавали різні незвичайні «начинки».

Якщо комусь траплялося борошно – це до мук, квасоля – до дітей, ґудзик – до обнови, цукор – до хорошого життя, сіль – до важкого життя, перець – до несподіванок, мотузочок – до дороги, копієчка – до грошей.

Хорошою прикметою вважається, якщо за столом збереться парна кількість гостей. Якщо так не виходить, господарі повинні поставити порожню тарілку. Коли всі починають їсти, не можна вставати з-за столу, у господині усе має бути під рукою.

Дуже важливо, щоб одяг цього дня був ретельно випраний і чистий. А після вечері треба було обов’язково зайти до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі та злагоді.

Святкування зазвичай було веселим, і гості сиділи до півночі. Молодь ходила всіх вітати і засівати пшеницею, бажаючи щедрого Нового року. Дуже хороший знак, коли зернята впадуть не тільки на паркет чи килим, а й на господарів (як свята вода) – тоді потрібно чемно вклонитися. Господарі давали посипальнику що-небудь у подарунок, а розкидане ним зерно ретельно збирали, зберігали до весни і при посіві змішували з іншим насінням.

А ще вранці в день Нового року першим до будинку мав зайти хлопець, це віщувало щастя. Дівчатам 14 січня взагалі не бажано ходити у гості. Також 14 січня не можна давати в борг, бо тоді цілий рік будеш сам потребувати грошей.

«Уют» №3-13.01.2022

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *