Що треба знати про осіннє внесення добрив
Осіннє внесення добрив справедливо вважається основним – зазначають агрономи. І практика городників-аматорів підтверджує, що це дійсно так. Більше того, такий агрозахід належить до невідкладних робіт. Восени ми застосовуємо гній, компост, калійні й фосфорні добрива. Їх ми вносимо при перекопці пристовбурних кіл. Осіннє внесення добрив у ґрунт діє на плодові та ягідні рослини протягом усієї вегетації майбутнього року.
Замічено, що чим раніше восени внесені поживні речовини, тим кращу дію вони мають на рослини. Скільки потрібно вносити цих добрив восени?
Норми залежать від стану саду, родючості ґрунту, рівня агротехніки. А в середньому – на 1 м² саду вносимо щорічно 8-10 кг гною або якісного компосту, по 60-120 г фосфору й калію. З фосфорних добрив використовуємо простий, гранульований подвійний суперфосфат, фосфоритне, кісткове борошно; з калійних – хлористий і сірчанокислий калій, пічний попіл.
Про пічний попіл необхідно сказати окремо. Попіл надійно служить городнім культурам на всіляких ґрунтах і при різних погодних умовах місцевості. Попіл – добриво складне. У ньому відкрито три десятки елементів мінерального живлення рослин (у легкодоступних для них формах). Той попіл, яким ми найчастіше користуємося, не містить азоту, йоду, брому та ряду інших елементів, зате в ньому є калій, кальцій, фосфор (який засвоюється рослинами краще, ніж фосфор суперфосфату), магній, сірка, залізо, бор, молібден, марганець, кремній та інші речовини. Цінною якістю попелу є відсутність у ньому хлору.
На відміну від покупних мінеральних добрив (простих і складних) попіл не відрізняється сталістю свого елементного складу за кількістю та співвідношенням. У кожної партії попелу вони можуть бути свої. Це залежить від виду сировини, з якої попіл можна одержати. А такою сировиною можуть бути дрова різних порід дерев, відходи польових і городніх культур (солома, стебла, бадилля), сланці.
Екологічно чистим вважається попіл, отриманий зі старих дров, крупної деревини, тирси. Чому? Та тому, що в молодих пагонах дерев і чагарників, а також свіжому листі (на що городники-аматори не звертають уваги й палять свіже листя) можуть опинитися і перейти в попіл при спалюванні солі важких металів (свинцю, наприклад), а також радіоактивні речовини. Багато городників не знають і змішують деревний попіл із суперфосфатом, це переводить частину фосфору в нерозчинний стан і тим самим погіршує фосфорне живлення рослин. Попіл несумісний із вапном через зайвий лужний ефект у ґрунті. А тому після гарного вапнування не варто вносити попіл і у підживленнях.
При осінній обробці ґрунту його поверхню краще залишати грудкуватою – це сприятиме затримці снігу й загибелі шкідників, що зимують у ґрунті.
«Погляд часу» №45-04.11.2021
