Що відчувають діти, коли на них кричать?

За словами психологів, крик – це метод нав’язування страху, а не завоювання авторитету. Адже дитина з часом починає бояться, що на неї знову кричатимуть, і через це виконує доручення. Психологиня Наталія Простун поділилася спостереженнями з особистого досвіду про те, що відчувають діти, коли на них кричать батьки.

Коли на них кричать

Наталія розповіла історію, коли до неї прийшла на прийом 5-річна дитина, яка «погано» поводиться в садочку, хоча з експерткою вона була весела, балакуча і цікава.

«Коли я не слухаюся маму в машині, вона висаджує мене і їде. Якщо я не слухаюсь, мама каже, що здасть мене до інтернату… і я боюся», – розповідає малеча.

У таких випадках Наталія Простун пояснює дітям, що існує так звана «батьківська маячня», коли батьки у гніві не завжди розуміють, що говорять і при цьому продовжують любити свою дитину.

«Діти часто оживають, коли чують, що це всього лише батьківський гнів», – додає вона.

Наталія вважає, що дорослі часом можуть не розуміти, як малеча «зчитує» інформацію, як інтерпретує її і які висновки робить. Тому дитина, коли чує загрозу «будеш вести себе так, віддам до інтернату», думає, що вона не потрібна мамі, батьки не люблять її і хочуть позбутися.

Які почуття переживає у цей момент дитина? За словами Наталії, дитина переживає страх, свою нікчемність, непотрібність, нелюбов.

«Малеча або згодна робити все, щоб догодити найріднішій людині у світі, або навпаки, переживаючи біль, та гнів, буде мститися, як уміє. До того ж, у неї може сформуватися глибинне переконання, що вона погана і не заслуговує доброго ставлення до себе», – каже Наталія Простун.

Але тоді, щоб хоч якось реабілітувати себе, дитина все життя буде доводити батькам, що вона хороша, намагаючись своїми успіхами і досягненнями «купити» любов, щоб захистити себе від страху бути покинутою.

У її голові як відлуння можуть часто звучати слова мами «ти мені набрид(ла)», «ти мені все життя зіпсував(ла)», «відчепись від мене» тощо. Психологиня додає, що з таких слів дитина робить висновок, що якщо вона не потрібна мамі, то значить не потрібна нікому. Через це вона може почуватися самотньою все життя.

«Складно спостерігати, коли нехтують дитиною. Часто негативна поведінка малечі – це плач за любов’ю, туга за увагою і гіркота від зневаги», – додає експертка.

«Уют» №21-20.05.2021

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *