Що любить картопля

Усі знають, що урожай картоплі значно збільшується при внесенні під неї органічних добрив, передусім гною. Систематичне застосування органіки покращує структуру землі, полегшує проникнення в її пори води і повітря, прискорює прогрівання. Що ще потрібно включити до «меню» картоплі, щоб отримати хороший урожай?
Як показують практика і досвід городників, слід вносити тільки напівперепрілий гній, у якому краще зберігається азот, особливо аміачний, і міститься більше органічної речовини, ніж у тому гною, що повністю перепрів.
Можна застосовувати під картоплю також провітрений низинний торф, який добре розклався. Якщо вносять чистий торф, то до нього на 4-5 кг додають 200-300 г деревного попелу.
Але найбільш цінним з усіх видів органічних добрив як за вмістом поживних речовин, так і за доступністю його для рослин є пташиний послід. Крім макроелементів, до його складу входять і мікроелементи: марганець, цинк, кобальт, мідь. Пташиний послід можна компостувати з торфом у співвідношенні 1 : 2, тобто на одну частину торфу беруть дві частини посліду.
Разом із внесенням напівперепрілого гною чи торфоперегнійного компосту дають мінеральні добрива. На сотку на дерново-підзолистих суглинках – 2,4 кг аміачної селітри, 2 кг простого чи 1 кг подвійного суперфосфату, 2 кг сірчанокислого калію; на супіщаних землях відповідно – 3,3, 2,4 і 2,3 кг на ту ж площу; на сірих лісових ґрунтах і чорноземах – 2,2, 1,6 та 1,5 кг. Оптимальна доза внесення сірчанокислого калію (сульфат калію) – 4 кг на сотку, нітроамофоски (що містить азот, фосфор і калій по 17 %) – 4 кг, нітрофоски (16 % азоту, 11 % фосфору і 14 % калію) – 5-6 кг на сотку.
Що протипоказано? Безпосередньо під картоплю не рекомендується вносити свіжий гній, оскільки розкладання соломи у ньому супроводжується розвитком великої кількості мікроорганізмів і споживанням ними розчинних сполук азоту та фосфору з ґрунту. Крім того, у ньому іноді є велика кількість насіння бур’янів. Гній також сприяє розвитку парші на бульбах.
Не можна удобрювати землю хлоровмісними добривами: хлористим амонієм, хлористим натрієм і каїнітом. Від них не тільки знижується урожай, але й погіршуються смак та крохмалистість бульб.
Ще потрібно враховувати, що ранні сорти більш чутливі до мінеральних добрив, ніж до органічних, вони використовують поживні речовини інтенсивніше за короткий час. А пізньостиглі сорти краще засвоюють поживні речовини з ґрунту і гною.