Скільки давати дитині грошей?

давати дитині гроші

Учити дітей розпоряджатися своїм майном і грішми треба з раннього дитинства. У багатьох така порада щодо майна викликає подив. Мовляв, якщо гроші дітям дають батьки, то свого майна вони ще не надбали. Так, не надбали. Але й у найменших членів сім’ї є майно. Почитайте Сімейний кодекс України. У ньому чітко сказано: батьки зобов’язані передати в користування дитини майно, що має забезпечити її виховання та розвиток. Це – одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо. І діти можуть бути самостійними власниками цього майна. Важливо в них виховати бережливе ставлення і до одягу, і до всіх інших їхніх особистих речей. Наприклад, придбавши нову суконьку дівчинці, поясніть, як із нею обходитися, щоб вона завжди радувала око. Можете нагадати давнє прислів`я: одежину побережеш раз, а вона тебе – десять разів.

Розпоряджатися грішми потрібно вчити дітей із п’ятирічного віку, вважають фахівці з фінансів. Перш за все, слід розповісти дитині, для чого потрібні гроші і чому ваша сім’я може дозволити ті чи інші речі, а які – не в змозі. У жодному випадку не бійтеся говорити дитині: “Нам це не по кишені!”

Потрібно розмовляти з дітьми про цінність і корисність будь-якої речі. Правильно роблять у тих сім`ях, де за участю дітей розподіляють сімейний бюджет.

Тож скільки давати їм грошей? Рекомендації фахівців прості: дитині повинно вистачати на потреби в школі, однак не повинно бути помітно більше чи менше, ніж в інших дітей. Обговоріть і разом розрахуйте цю суму, з огляду на доходи сім’ї і потреби дитини. Першокласникові краще видавати щодня, а в міру дорослішання збільшуйте строки – щотижня, щомісяця. Так дитина поступово звикне розподіляти свої витрати. Але сума повинна бути фіксованою!

Поясніть дитині, що можна було б купити ще на ці гроші. Привертайте дитячу увагу та інтерес до дійсно цінної та потрібної речі, пояснюючи її переваги.

Поясніть дитині, що можна було б купити ще на ці гроші.
Привертайте дитячу увагу та інтерес до дійсно цінної та потрібної речі, пояснюючи її переваги.

Послідовність не менш важлива. Неприпустимо спочатку дати дитині гроші, а потім забрати їх, тому що вона намагається витратити їх на дрібниці. А ось пояснити те, що через придбані дрібниці доведеться відкласти покупку, про яку вона мріє, треба. І побачите, що надалі дитина своїми кишеньковими розпоряджатиметься більш ощадливо.

Однак батькам іноді варто прислухатися й до бажання дитини, поставити себе на її місце, повернувшись ненадовго в дитинство. Коли, наприклад, хлопчик, плачучи, благає тата купити йому машинку, той повинен хоча б інколи виходити з того, що синові так само хочеться придбати таку іграшку, як йому придбати авто.

Штрафи за погане навчання або погану поведінку – неприпустимі. Зате цілком логічна участь дитини у відновленні зіпсованих нею речей. До речі, гарним показником того, наскільки адекватно ваша дитина ставиться до одержуваних грошей, є той факт, чи відкладає вона якусь частину коштів на подарунки близьким.

Галина Богатирьова, педагог

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterest