Сором’язлива дитина

У суспільстві вважається, що сором’язливість виключно позитивна риса дитини. Сором’язливість – це стан психіки, обумовлений невпевненістю в собі або відсутністю соціальних навичок.

Але в той же час боязкість є природним ступенем розвитку: це метод адаптації до нових ситуацій. Невелика сором’язливість не завадить дитині, але якщо її забагато вона негативно позначається на успішності в школі і самовираженні.

Психологи радять не залишати ситуацію як є, а допомогти дуже сором’язливій дитині. Бажано не розповідати усім навкруги про сором’язливість вашої дитини. Швидше за все вона і сама розуміє свою проблему, а загальна обізнаність тільки піділлє масла у вогонь.

Існує декілька простих психологічних методів, застосовуючи які можна допомогти дитині з сильною сором’язливістю.

• Учіть дитину ввічливості. Привітатися при зустрічі, сказати «спасибі» або «будь ласка». Це старий і перевірений спосіб навчання комунікації.
• Давайте дитині «побутові» завдання. Нехай дитина сама здійснює невеликі покупки в магазині, відповідає на телефонні дзвінки чи сама робить замовлення в кафе.
• Менше критикуйте чи не критикуйте взагалі.

Головна причина надмірної сором’язливості дітей – це щедра критика батьків. Публічне присоромлення, надмірний контроль кожного кроку дитини – шлях до дитячих комплексів. Батькам важливо подумати, як виправити ситуацію і повернути в позитивне русло.

• Подружіть дитину з молодшими дітьми. Це допомагає дітям відчути відповідальність і лідерство, що так необхідно боязким дітям. Після цього дитина вже упевненіше зможе контактувати з однолітками.
• Станьте прикладом. Діти люблять упевнених у собі дорослих. Показуйте на власному прикладі дружелюбність і упевненість у собі.

Пік сором’язливості – семирічний вік. Потім він поступово слабшає. А за допомогою мудрих батьків – дитина виросте самодостатньою і справді успішною особистістю.

 Погляд часу №14-02.04.2020