Старий Новий рік: як щедрують та ворожать

Традиції на Старий Новий рік переплелися з народним святом, яке називають Щедрий вечір або Меланка.

У ніч із 13 на 14 січня настає Новий рік за старим стилем. Він збігається з церковним святом Обрізання Господнє та народними традиціями Щедрого вечора, які об’єднали такі свята, як Василя та Меланки.

Старий Новий рік відзначають у країнах, де Різдво припадає на 7 січня (за юліанським календарем). Два нових роки з’явилися після того, як у 1918 році влада, за більшістю країн світу, все ж таки вирішила перейти на більш точний і сучасний григоріанський календар. До 1918 року в ці дати славили преподобну Меланію Римлянку (31 грудня – тепер 13 січня), а наступного дня – (1 січня – нині 14 січня) – Василя, коли в будинках посівали. Ці два свята об’єдналися в одне – Щедрий вечір або Василів вечір.

Звичаї та традиції Щедрого вечора

13-14 січня накривали багатий стіл із м’ясними стравами, млинцями, пирогами, ковбасами, «щедрою» кутею.

Також готували вареники з сюрпризом – вкладали у деякі незвичну начинку. Кому діставався вареник із квасолиною – потрібно чекати поповнення в сім’ї, кому з монеткою – рік буде багатим, частування з цукром віщувало солодке життя, а з перцем чи сіллю – готуйся до розчарувань. Часто такі вареники ліпили всією родиною.

До речі, вважалося, що в ніч із 13 на 14 січня тварини можуть розмовляти, і якщо з ними погано поводилися господарі – тварина могла поскаржитися Богу. Тому цього дня худобу доглядали особливо ретельно.

Зранку 13 січня компанії дівчаток та хлопців окремо ходили дворами та щедрували. Увечері по дворах ходили вже дорослі хлопці та дівчата і теж співали щедрівки, бажали господарям щастя, здоров’я, багатства та врожаю. За це щедрувальникам дякували грошима чи продуктами – ковбасою, солодощами, салом, пирогами. Серед ряжених у цей день були переодягнені у Василя та Меланку. Причому в Меланку перевдягали хлопця, а у Василя – дівчину.

Також у натовпі щедрувальників були цигани, коза, журавель.

Як засівали на Старий Новий рік

Вранці 14 січня чоловіки та хлопці ходили засівати. Зазвичай брали зерно (пшеницю, ячмінь, просо, жито чи овес) і розсипали в будинку, бажаючи статку та врожаю. Наприклад:

Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щоб було у вас і в стіжку,
І в мішку, і в коморі, і в оборі,
В ложці, в мисці, і в колисці!
З Новим роком!

Чоловіки засівали у рідних, хрещених, сватів. Вважалося, що це обіцяє гарний урожай та приплід худоби. А перший посіваючий принесе в будинок щастя і благополуччя, тому його обдаровували грошима і гостинцями.

Ворожіння у Василів вечір

Особливо популярними на Старий Новий рік були ворожіння. Дівчата ворожили на нареченого, починаючи з Андрія 13 грудня до Хрещення, 19 січня. Але на Щедрий вечір це було особливо популярним.

Наприклад, дівчата поміщали в ємності з водою цибулини, у кого перша зазеленіє – та перша вийде заміж. Поширеним було ворожіння, коли дівчина виходила надвір і запитувала ім’я першого перехожого чоловіка. Вважалося, що так зватимуть чоловіка.

«Погляд часу» №2-6.01.2022