Суддів «Х-фактору» покорив патріотичний реп

Савелій Федан
Суддів «Х-фактору» покорив патріотичний реп

Хлопець, який у 13 років утік на передову в зону ведення АТО, отримав від зіркових суддів чотири «так». Зараз Савелію Федану із міста Енергодара Запорізької області – 16. Він став героєм одного з випусків талант-шоу «Х-факор».

Нині  хлопець навчається у військовому ліцеї. Каже: «Хочу своє життя пов’язати із військовим ліцеєм. Ми там постійно бігаємо, віджимаємося, підтягуємося. Ну, коротше, якщо ти нічого не робиш, значить, робитимеш удвоє більше». Сава вважає: вступити до цього навчального закладу – це було його найрозумніше рішення після поїздки в АТО. Адже 3 роки тому цей хлопчисько налякав маму до напівсмерті і прославився на всю країну, коли утік на передову. «Я знав, що від мами я підтримки не отримаю, що вона мене не відпустить. Тому я вирішив так трішечки пропетляти, – розповідає, усміхаючись, Савелій. – Я мамі такий кажу: «Мамо, слухай, мене тут кличуть у Дніпро у госпіталь».

«Я уже вранці йду на роботу, – далі цю історію оповідає мама Катерина. – А мені кажуть: ти знаєш, де твій син. Я кажу: ну так, у госпіталі. Вони кажуть: ну, відкрий Інтернет. Я відкриваю – і там на всіх сторінках «Тринадцятирічний школяр потрапив у зону АТО». От як мама, хотіла просто відшмагати, узяти ременя. Щоправда, він мені зателефонував і каже: «Мамо, ти охолонь, а я поки поживу в бабусі і через тиждень повернуся, коли у тебе все спаде». Коли увесь запал мій утих, я його, напевно, зрозуміла, чому він так зробив».

Сава згадує про своє перебування у гурті волонтерів, які поїхали підтримати воїнів на фронт польовими концертами: «Страшніше було не бачити позиції чи ще щось, зброю. Найстрашніше було бачити оцю (зітхає) повоєнну розруху. За допомогою «Х-фактору» я хочу свою головну ціль, свій головний посил розкрити: допомагати ближньому, впливати на ситуацію у країні, а не обговорювати її, боротися за свої права, свою незалежність», – цей юнак розмірковує, як дорослий чоловік. А далі був виступ, який змусив усіх чотирьох зіркових суддів сказати цьому хлопцеві заповітне «так», а зал – підвестися й аплодувати стоячи.

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *