Тактика виживання

Сучасний техногенний світ розніжив нас комфортом, і складно уявити, що б ми робили, якби залишилися наодинці з природою, як це нещодавно трапилося з таїландськими підлітками, що опинилися у печері, не маючи можливості вийти з неї назовні. Однак в екстремальних умовах знання можуть стати рятувальним кругом, і краще, коли вони зберігатимуться не тільки у всесвітній мережі, а й у власній пам’яті.

Психологічна стійкість

• В екстремальних умовах передусім треба зберігати спокій. Більше шансів на порятунок має людина врівноважена, розсудлива, холоднокровна, стримана в емоціях.
• Щоб впоратися зі страхом і розгубленістю, небезпечну ситуацію слід розкласти по поличках: що загрожує у першу чергу, що – найближчим часом.
• Будь-які знання й уміння, наявність великої кількості аварійного спорядження не мають сенсу, коли людина втратила віру і стала пасивною.
• Неприпустимо в екстремальних ситуаціях відкладати справи «на потім» – завтрашній день може не настати.
• Волю до життя підтримують невеличкі дії та успіхи.

Переваги колективного виживання

Зрозуміло, що одній людині дуже важко виконувати безліч функцій: постійно підтримувати вогнище, шукати їжу тощо. Тому навіть дуже сильна людина самостійно має менше шансів вижити, аніж троє слабких людей.

• Пасивна тактика – очікування рятувальників біля місця аварії.
• Активна тактика – самостійний вихід до людей, до найближчого населеного пункту.
• Інколи доцільно поєднати дві тактики. Наприклад, одні облаштовують табір, інші вирушають у пошуках населеного пункту. Важлива одностайність у прийнятті рішень.

Засоби подачі сигналу біди

• Для подачі сигналу біди найкраще підійде геліограф – сигнальне дзеркало. Його можна застосовувати як удень, так і вночі (відбиває світло сонця, місяця). Сучасні геліографи не тонуть у воді і подають сигнал на відстань понад 30 км. Імітувати геліограф може предмет із блискучою поверхнею (фольга, бляшанка, шматочки слюди, дзеркальце).
• Смужки фольги, розвішані на гілках дерева, будуть здалеку привертати увагу.
• Для подачі сигналу біди можна застосувати парашутні ракети, ракетниці, димові шашки тощо. Варто знати, що червоний – загальноприйнятий колір біди. Тому для подачі аварійного сигналу краще використовувати піротехніку, яка дає червоне чи помаранчеве світло.
• Краще подавати аварійний сигнал тоді, коли є впевненість або принаймні надія, що його помітять.
• Прапори-сигнали з яскравих тканин можна закріпити на верхів’ях дерев поблизу табору.
• Найдавніший спосіб сигналізації – багаття. Більше привертає увагу не одне багаття, а кілька, наприклад, розташовані на одній лінії, у формі трикутника чи якоїсь іншої геометричної фігури.
• Ну і, звісно, вірний друг мандрівника – компас.