Триває пора черешень

 пора черешень
Триває пора черешень

«Погляд часу»  №26-2019

Лікарі кажуть, що споживати ягоди найкраще свіжими. Але ж черешень хочеться і взимку. Найпростіший спосіб продовжити черешням життя – заморозити і тоді хоч компот із ними вари, хоч вареники ліпи.

Але кулінарна класика – це варення з черешень. Воно напрочуд ніжне й не потребує великої кількості цукру, адже ягоди солодкі самі по собі.

  • Рецепт простий: на 1 кг черешень беремо 0,7 кг цукру,
  • півлимона,
  • 2 палички гвоздики.
варення з черешень
варення з черешень

 

Ягоди миємо, видаляємо кісточки. В емальованій каструлі пошарово пересипаємо черешні цукром, чекаємо, доки вони пустять сік. Після цього на слабкому вогні доводимо ягоди до кипіння, помішуємо розчин дерев’яною лопаткою, збираємо піну. Через 5 хв. знімаємо з вогню, накриваємо марлею і чекаємо повного охолодження (так повторюємо тричі). Перед останнім варінням для аромату додаємо гвоздику, тонко порізані шматочки лимона. Готове варення гарячим розливаємо у стерилізовані банки й закатуємо. Охолоджують банки денцем догори. Якщо після кількаразового варіння ягід цим способом висипати їх у друшляк, щоб стекли, підсушити у духовці при температурі 50 °С протягом 5 год. із відчиненими дверцятами, а потім щедро пересипати цукровою пудрою, матимемо смачні черешневі цукати.

Як же без вина!

Його готують тільки зі стиглих ягід. Якщо ви зробите вино з кісточками, воно матиме терпкий смак, може навіть гірчити. Мити ягоди для вина у жодному разі не можна: на їх поверхні містяться бактерії, котрі є хорошою закваскою для черешневого соку.

  • Для вина: 5 кг черешень без кісточок,
  • 0,5 л води,
  • 1,2 кг цукру,
  • 25 г лимонної кислоти,
  • 2 шт. лаврового листка,
  • 2 палички гвоздики,
  • жменя родзинок.
вино з черешень
вино з черешень

Черешні кладемо в емальовану каструлю, ретельно розминаємо і додаємо воду, спеції, цукор.

Прогріваємо розчин на слабкому вогні 20 хв., відтискаємо сусло і переливаємо у бутель. Обов’язкова умова: об’єм рідини не має перевищувати 2/3 об’єму бутля, щоб вино вільно бродило. Бутель закриваємо корком із відвідною трубкою, її кінець опускаємо в ємність із водою. Усю цю «конструкцію» ставимо у тепле затемнене місце на 3-4 тижні. Коли вуглекислий газ перестане виділятися, переливаємо вино в інший бутель і знову закриваємо корком. Через місяць ще двічі зливаємо напій з осаду. Після цього його можна розливати у пляшки.

FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *