Василь Ломаченко: про мотивацію, цілі та слабкості

Василь Ломаченко
Василь Ломаченко: про мотивацію, цілі та слабкості

«УЮТ» №16-2019

Український чемпіон світу за версією WBA в легкій вазі (до 61,2 кг) Василь Ломаченко розповів про свою силу волі, мотивацію, тренування, мету, а також повідав про моменти, коли він слабкий.

– Василю, поділися, як виробити силу волі.
– Мене в дитинстві навчили ставити перед собою мету, йти до неї й досягати її. Кожен із людей, хто ставить перед собою мету, неважливо, це спорт, навчання чи будь-який інший напрямок, повинен домогтися її. Без сили волі, без цілеспрямованості мети не досягти.

– Чи бувало, що в тебе не виходило, ти хотів здатися, готовий був опустити руки?
– Так, я здавався, але не те, щоб опускав руки. Багато разів не виходило. Але в мене був поруч батько-тренер, який підтримував і направляв.

– Що або хто тебе мотивував на подолання цих труднощів?
– Само собою – батько. Моя основна мотивація була – стати олімпійським чемпіоном. Я йшов до своєї мети.

– Чи плануєш почати акторську кар’єру?
– Якщо запропонують, можливо, подивимося.

– З якої установки ти починаєш свій день? Ти відкриваєш очі і…
– Я розумію, що потрібно йти на тренування.

Василь Ломаченко

– Ти дозволяєш собі поблажки?
– На тренуваннях – ні. Основна якість, що відрізняє мене від інших – у мене є велика працьовитість, я розумію, для чого я це роблю і я роблю в тих обсягах, у яких необхідно. Це основна риса, якою можу похвалитися.

– Часто пишуть, що на тренуваннях грає роль екіпірування. Яка твоя думка?
– Я думаю, що це нісенитниця. Боксом в основному займаються діти з неблагополучних і бідних сімей. Коли я був маленький, у мене були кеди з діркою. Я відчував, що мої ноги торкаються підлоги, через це протиралися шкарпетки. Також у мене була одна футболка і одні шорти на весь тиждень. Екіпірування не має значення. Має значення твоє бажання і твоє прагнення чогось досягти в цьому житті, сила волі.
Я розумію, куди ви підводите мене. Зрозуміло, що зараз, коли є можливість купувати якісний одяг – це може стати частиною успіху. Якщо ти одягаєш одяг і він тобі не заважає, ти його не відчуваєш на собі, то це допомагає тобі працювати. Ти не звертаєш на це увагу.

– Що для тебе сила волі?
– Це зробити те, чого не можуть інші, і змусити себе там, де здаються всі інші.

– Коли ти досягав перших успіхів, чи хотів ти бути прикладом для наслідування? Може, зараз у тебе є такі амбіції?
– Коли я йшов до цього, я про це не думав. Сьогодні я радий, що є якимось прикладом для нашого підростаючого покоління. Я вважаю, що всі, хто є публічними особистостями, особливо спортсмени, повинні бути прикладом для нашої молоді. Саме спорт виховує в дітях справжніх людей.

– Ти вже багато чого домігся в спорті, а які зараз цілі ти перед собою ставиш?
– Кожен професійний боксер мріє стати абсолютним чемпіоном світу. Я не виняток і хочу стати абсолютним чемпіоном світу, завоювати всі чотири чемпіонські пояси.

– Коли ти намагався виробити в собі чемпіонський характер, чи була важлива підтримка з боку?
– Звичайно, важлива. Дуже важливо, коли тебе підтримує сім’я. Коли сім’я розуміє те, що ти робиш, і всі працюють на благо твого результату. Мені в цьому особливо пощастило, я виріс у спортивній сім’ї. У мене мати – тренер, батько – тренер, сестра – спортсменка, дружина – спортсменка. Вони розуміють, для чого я це роблю.

– У які дні протягом року ти не працюєш?
– Проходить бій і після бою є місяць, коли я взагалі не заходжу в зал і нічого спортивного не роблю. Я забуваю про спорт на місяць, а після цього я починаю знову працювати.

– Як виглядає ідеальний день чемпіона?
– Це коли ти цілий день спиш і їси.

– А в процесі тренування? Яка в тебе тренувальна програма?
– Тренувальна програма приблизно виглядає так: підйом о 5 ранку, тренування – 1 година, після цього близько півгодини проходжу спеціальну роботу для боксерського IQ зі спортивним психологом, опісля йду спати, прокидаюся, їм, іду на тренування о 12, займаюся час-півтора, після цього повертаюся додому і лягаю спати, прокидаюся і йду на третє тренування о 18 годині, і воно триває 3-3,5 години.

– Буває, що тобі ліньки йти на тренування?
– Буває, але я розумію, що сьогодні – це мій хліб. Я знаю свої амбіції, знаю, чого я хочу досягти. Усе це і змушує мене йти далі й робити те, що я роблю.

– Чи дозволяєш ти собі іноді бути слабким?
– Так, звичайно, дозволяю. Я розумію, що зі своїми дітьми я слабкий. Я розумію, що тут не повинен давати слабину, а я даю. Тим самим я роблю гірше їм у їхньому майбутньому. Це елементарний приклад.

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *