Вчимося жити у війні

Вчимося жити у війні. П’ять речей, які потрібно перестати робити прямо зараз.

Вчимося жити у війні

П’ять місяців ми з вами вчимося жити у війні:

  • реагувати на екстремальні події;
  • давати собі раду з емоціями;
  • переживати горе;
  • будувати взаємини з собою й іншими.

Кожен справляється, як може, і всі ми вчимося.

Так ось. Люди, які вивчають поведінку у війні, доказово стверджують:

  1. Те, що ви дуже сильно страждаєте або у вас вище за всіх піднявся тиск після новин, не допомагає ні постраждалим, ні воїнам, ні перемозі.
  2. Те, що ви доводите себе до психологічного виснаження, безсоння і безсилля – це не ознака того, що ви дуже добра людина чи найбільше любите свою країну.
  3. «Мольбами чи прокльонами проблеми не вирішують». Але ними можна накрутити собі тиск і довести до виснаження.
  4. Переглядами по 50 разів відео з вибухами та відірваними кінцівками війну не виграти. Це не співчуття, це смакування жахливих деталей і шкідлива – навіть не марна, шкідлива – трата часу. Доведений наукою факт.
  5. Те, що ви шостий місяць тільки плачете, злитеся й нічого більше, хоча живете у відносній безпеці, зовсім не допомагає тим, за кого ви страждаєте. Часто саме так люди налякані та з недостатньою психологічною зрілістю знімають із себе відповідальність.

Але ми вчимося.

Психологічну зрілість можна розвивати, емоціями – учитися керувати, а зависання за жахливими новинами можна скорочувати. Рішення за вами.

Ми можемо вибрати іншу поведінку, навчитися заспокоювати емоції, знаходити джерела енергії та радості.

Волання чи закиди в тому, що хтось неправильно журиться, нікому не допомагають. А конкретні дії: донати, волонтерство – допомагають.

«Погляд часу» №32-04.08.2022

Газета "Уют"Газета "Погляд часу"Газета "Задавака"

FacebookTwitterPinterestViber

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.