«Ви нас затопили», або Раптова крадіжка
Шахраї вигадують нові способи обману

Шахраї вигадують нові способи обману
«Ви нас затопили», або Раптова крадіжка
Шахраї вигадують нові способи обману

«Погляд часу» №9-2019

Пускати додому незнайому людину потрібно тільки у крайньому випадку. А якщо впустили, то потрібно постійно тримати її у полі зору і стежити за кожним кроком. Адже незнайомець може представитися ким завгодно. Проте, навіть пильну людину можна обдурити, наприклад, увірвавшись із криком: «Ви нас затопили!».

Філіп і його дівчина Марина перебралися на знімну квартиру спального району Житомира на другому поверсі звичайної дев’ятиповерхівки. Пара перевезла речі до нового житла і почала звичайне життя. Із сусідами вони не знайомилися. Щоправда, після події Філіп зрозумів: знати хто живе поруч з тобою – важливо і навіть потрібно.

«Було близько сьомої години вечора. Я повернувся додому з роботи, готував вечерю, чекаючи з роботи Марину, – згадує він. – У двері подзвонили». На порозі стояло двоє: чоловік років сорока у спортивних штанях, кросівках на босу ногу і в футболці. Поруч із ним височіла жінка років п’ятдесяти п’яти, одягнена у домашній халат. Обоє були сильно обурені. Першою заговорила жінка:

– Ви затопили нас!

– Хто, я? – Філіп трохи розгубився від такого натиску. – Так я ще й воду не включав.

– Іди, подивися! – підключився до розмови чоловік. – У нас з розеток тече! Причому і на кухні, й у ванній!

Нічого у мене не тече. Іди сам подивися, якщо не віриш! – Філіп відійшов до стіни, даючи пройти обом сусідам. Ті рушили на кухню.

Вода дійсно не текла. Чоловік відкрив дверцята під мийкою й опустився на коліна, бажаючи перевірити труби.

– Подивися все повністю, Славіку, – порадила жінка. – Може, десь у глибині трубу прорвало.

Далі вона запитала Філіпа:

– А у ванній теж сухо?

– Звичайно, ідіть самі гляньте!

Тут чоловік, який наполовину вліз під раковину, сказав:

– А це що, подивися! Ось, у самому кутку. Там, дивись, труба йде під ухил і начебто щось звідти капає.

Сусід увесь час був поруч із Філіпом, вимагаючи перевірити то одну частину труб, то другу. А ось жінка начебто була у ванній.

У якийсь момент почувся голос жінки з коридору:

– Славіку, начебто дійсно не тече у них Може, на третьому?

– Ну, гаразд, пішли, глянемо там, – Славік встав і попрямував до виходу.

Оскільки протікання поверхом вище могло нашкодити і самому Філіпу, він вирішив відправитися разом із сусідами. Глянувши, що він має намір і ти з ними, жінка сказала:

– Славіку, ідемо спочатку до нас, ще раз зателефонуємо в аварійку. А ви, молода людино, сходіть поки наверх. Адже і вас заллє. Ми зараз підійдемо.

Сусіди рушили вниз. А Філіп закрив двері і пішов на третій поверх.

«Я подзвонив у двері. Мені відкрила молода жінка з дитиною на руках. Я вибачився, пояснив, навіщо прийшов», – каже чоловік. Вислухавши Філіпа, жінка похитала головою і перепитала:

– Зал сусідів на першому поверсі під нами? Ви нічого не переплутали?

– Ті люди сказали, що живуть піді мною.

– Але ж там ніхто не живе. Господар за кордоном.

– То, може, продав.

– Ми б знали, адже ключі від тієї квартири у нас.

Постоявши кілька хвилин, Філіп попросив: «Ходімо до них разом. Я ж нікого тут не знаю, а ви допоможете зрозуміти, хто є хто».

Жінка взяла ключі від нижньої квартири і вирушила разом із Філіпом. У квартирі нікого не було. Тоді Філіп обдзвонив інші три квартири на першому поверсі, щоб знайти тих самих сусідів. Але і серед них не виявилося двох незнайомців. І нікого не заливало: почувши про протікання, люди перевірили кухні, ванни. І коли потерпілий описував чоловіка і жінку, кожен тільки плечима знизував: мовляв, ніколи такі тут не проживали.

Поки Філіп розбирався з ситуацією, з роботи прийшла Марина, й обоє повернулися до квартири. Марина відразу пішла до кімнати. Виявилося, що практично кожна полиця була відкрита. Стопки з одягом та постільною білизною були розкидані. Сумка Філіпа також валялася на підлозі розкрита. З майна пропав старенький ноутбук, який лежав на дивані, а також Маринин золотий браслет із підвіскою. «Ті двоє під виглядом сусідів прийшли і, поки чоловік відволікав, жінка рилася у наших речах, – зрозумів Філіп. – А потім сказали, що йдуть у квартиру, а самі змилися…»

FacebookTwitterPinterest

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *